Перейти до основного вмісту

Мовчати чи не мовчати?

Ось у чому питання. Ви помітили некошену траву у парку, брудний берег на пляжі, яму на дорозі, переповнені сміттям контейнери, брудну вода з крана...
Ви запізнилися через автобус, який приїхав не за графіком, страждаєте від алергії через сусіда, який безперервно щось спалює, при ходьбі тротуарами вимушені постійно поступатися дорогою велосипедам і самокатам...
Ваші дії? Будете писати, телефонувати до міської ради, висвітлювати проблеми у соцмережах? Чи поговорите про наболіле з сусідкою, рідними і на цьому все? Якось само налагодиться, на даремно ж стільки чиновників сидить у міській раді, вони ж мають про щось турбуватися.
З останнім, вимушений вас розчарувати. Чиновники, як і всі нормальні люди, не будуть шукати собі пригод на одне пікантне місце. Вони ходять на роботу в основному для того, щоб отримувати зарплату. Їм не платять за виконану роботу, лише за присутність на робочому місці протягом 8,2 години з понеділка по четвер, і 7,2 години у п'ятницю.
Далі - щодо соцмереж. Жоден Закон не зобов'язує реагувати на писанину в мережі. Можливо й правильно, бо інколи пишуть таке... Але, чиновники читають соцмережі, і написане там (сподіваюсь, як і цей мій допис), певним чином впливає на їхню роботу, але це не обов'язково.
А обов'язковим є реагування на написане безпосередньо на адресу органу місцевого самоврядування. Отже, якщо ви справді хочете змінити життя своє і громади на краще - пишіть, не лінуйтесь.
Біда в тому, що двосторонній зв'язок між громадянами і владою відсутній. У всякому разі, в Носівці. Тобто, влада не розуміє і не знає проблем мешканців громади. І прагнення зрозуміти та дізнатись, як показано вище, у неї нема ні найменшого.
(зображеня згенероване ШІ, будь-які збіги з реальними персонажами є випадковими).

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Школі - гаплик

Не школі в цілому, як структурі з передачі знань з покоління в покоління, а школі зокрема, з її будівлями, опаленням, ремонтами, директором, завучами і педколективом, зі «здайте гроші на штори», «до дошки піде…», «а голову ти не забув?»... Цій школі, точно – гаплик. Як і більшість гапликів, цей гаплик також підкрався непомітно. З появою сучасних засобів комунікації, школа перестає бути єдиним місцем, де відбувається передача знань. Незабутня Катерина Кузьмівна ще у кінці 1960-х попереджала: «вдома не бешкетуйте, а вчіть уроки – я по телевізору все бачу». Я сам, як і більшість моїх однокласників, кілька днів вдома вечері до телевізора не підходили, а дехто, навіть показував телевізору зошити з виконаним домашнім завданням. Трохи згодом дійшло, що тодішня техніка ще не здатна на дистанційне навчання. На відміну від сучасної. Саме з її можливостями, останнім часом з перемінним успіхом тривали спроби невеликих гапличків. Проте, початок сучасному гаплику поклав COVID-19, який в основних рис...

Школі - гаплик 2

Перша серія не пройшла не поміченою, а навпаки, викликала ряд питань і зауважень. Тож, щоб детальніше окреслити ситуацію з сучасною школою, пропоную переглянути другу серію, в якій жодних висновків робити не буду. Лише інформація для роздумів, або погляд стороннього. Частенько задумуюсь над тим, чому мене до цих пір цікавить школа? В кінці-кінців, дійшов висновку - це через те, що вона, зараза, свого часу завдала мені таку психологічну травму, яка залишилась на все життя. І це при тому, що я не був серед гірших учнів, скоріше навпаки. А якою ж має бути травма у тих, що не навпаки?  Ранками, за ногу стягуючи мене з ліжка, мати повторювала: «ось виростеш, будеш згадувати шкільні роки, як кращі роки у своєму житті». Ні, не згадую такого, не були вони кращими, хоч убий. Що ж там відбувається у тій школі, що вона так травмує дітей? По суті, нічого складного, передача – прийом інформації між суб’єктами процесу.  І все, більше нічого. Точно так само, як іде передача і прийом радіосиг...

Уроки танців

Якщо ви чекаєте уроків вальсу, мазурки чи гопака - не дочекаєтесь. Мова піде про звичні танці - шманці, танцювати які, наче б то, уміють всі. Проте, є нюанси. Танці - шманці діляться на дві категорії: повільні - медляк і швидкі - бистряк. Все залежить від темпу музики. Почну з медляка. Мета цього танцю - потертися своїм тілом об тіло партнера, адже зазвичай медляк танцюють особи різної статі - дама і кавалер. Та трапляються випадки, коли повільний танець танцюють дві дами. Щодо медляків кавалер з кавалером - випадки рідкісні, і у більшості з них свідчать, що кавалери вже добряче наклюкалися. У цих випадках про тертя тілами, звісно, не йдеться. Серед дам є такі, хто не дозволяють не те що потертися об своє тіло, а навіть опустити руку кавалеру зовсім трохи нижче своєї талії. Такі дами, як правило, не дуже цікавлять кавалерів, але лише у короткостроковій перспективі. У довгостроковій же перспективі, та на тверезу голову кавалерів - такі дами є доволі перспективними. Проте, є нюанси. Д...