В кінці 80-х пощастило з групою радянських студентів побувати в США, в Нью-Йорку. Як потрапив до цієї групи – не питайте, все одно не скажу. Приймали нас у Rockefeller University. В один з вечорів, відбулась неформальна зустріч з місцевою професурою. Ми по-черзі представлялися, коротко розповідаючи, хто звідки, чим займаємось... Всі, крім мене, були з великих міст: Москва, Київ, Одеса. Назву знайомого міста професори вітали голосним: - Oh! Yes, yes! Що цікаво, судячи з реакції американців, про Ленінград і Свердловськ вони взагалі нічого не чули. Дійшла черга до мене: - Я з Носівки. Спочатку тиша, потім один з професорів: - Yes! – і щось говорить колегам. І тоді всі: - Oh! Yes, yes! – і зааплодували. Думаю - нічого собі, Носівку вже і в Нью-Йорку знають! І не будь хто, а науковці провідного навчального закладу світу! Аж прикро стало за решту студентів – не аплодували ж більше нікому. Два тижні я прожив з відчуттям гордості за рідне місто, що його знають так далеко. В останній день н