Олексій Рябець за свій винахід рюкзака-надувного човна отримав доволі вагомий гонорар, і вирішив переїхати з Носівки у Київ. Але, коли дізнався про те, як нереально легалізуватися у століці, його ентузіазм швидко вщух, проте тяга до міського життя нікуди не поділася. Тож Льоха через далеких родичів матері, що жили в Чернігові, став мешканцем обласного центру. Помешкання Льохи являло собою кімнату 5х3 у комунальній квартирі. З меблів у кімнаті були табуретка і шафа для одягу, які дісталися Рябцю від далеких родичів. Розум винахідника не дрімав. Через кілька днів Льоха модернізував шафу, перетворивши її у шафу-ліжко. На цьому біла смуга у житті Олексія Рябця закінчилася. Випробування нового винаходу пройшло невдало - засувка, яка тримала ліжко горизонтально, відійшла і двері з горизонтального, під дією пружини, перемістилися у вертикальне положення тим самим перетворивши ліжко у шафу з винахідником всередині. Це ще добре, що саме Льоха, який знав, як працює його винахід, опинився у ...
Славко на канікулах приїхав у село до дідуся і бабусі. Чого він туди їздить щороку - на зрозуміло, просто склалася така традиція. Наступного дня бабуся вирішила пересунути шафу. Три дні компостувала дідусеві мозок, день вони сварилися, день не розмовляли. Потім вона підклала під ніжки шафи рядюжку і почала тягнути її сама. Дід підвівся, гаркнув: - Іди, дурепо, спину надірвеш! Після цього покликав сусіда і вони вдвох пересунули шафу. Потім дідусь взяв пляшку, пішов до сусіда, і вони весь вечір дудлили самогонку і щось голосно один одному доводили. Наступного дня дід мучився з похмілля, а на вечір, йому захотілося молодої картоплі. - Ти що, здурів? Рано ще! - накричала на нього бабуся. Проте, дідусь не здавався, ще три дні вони сперечалися, а на четвертий дідусь покликав сусіда, з яким накопали мілкої, як горох, але молодої картоплі. Готували картоплю у сусіда на багатті, закусуючи нею самогонку. Наступного дня дідусь знову мучився з похмілля, а потім настав понеділок і бабу...