У понеділок Денис з Оксаною вже збиралися спати, як раптом дзвінок: кума! От кого не чекали. Вона виїхала до США років 15 тому, там одружилася, знайшла роботу, народила трьох дітей. Звісно, спілкування з нею не припиняли, але з роками його ставало все менше й менше. Останнім часом взагалі відправляли одне одному лише картинки з квітами до днів народження. - Не спите? - все таким же бадьорим голосом спитала Настя і, не чекаючи відповіді, додала: - Зараз заїду! Виявляється, кума приїхала лише на два дні владнати справи зі спадщиною покійних батьків. Навезла гостинців і ще бланк їхньої лотереї Powerball. - Це як «Спортлото» було колись у нас, але виграші значно більші, - пояснила кума. - Тут відразу можна стати доларовим мільйонером. Довго не думали: закреслили дати своїх та доньки Людмилки днів народження. Кума пообіцяла все оформити після повернення до Штатів та повідомити результати розіграшу. На цьому і попрощалися. - Ех, оце б дійсно виграти мільйон, - вголос подумала Оксана пе...
Останнім часом в інформаційному просторі багато уваги приділяється електриці. Причини зрозумілі. Зрозуміло й те, чому в більшості випадків «електрику» замінюють на «світло». У сучасному житті ми часто користуємося «мовними реліктами», навіть не замислюючись, що за ними стоїть старий спосіб життя чи стара технологія. На початку 1960-х центр Носівки був електрифікований. Енергію давала електростанція, розміщена на території теперішнього РЕМу. Що було в цей час на околицях міста - не уявляю. Знаю, що на вул. Плеханова (тепер - Яворницького), де жила моя баба Уляна, електрика була підведена від генератора колгоспу ім. Енгельса. На всю хату було дві лампочки. Вони вмикалися вкручуванням на оберт-півтора в патрон. Вимикалися - викручуванням на стільки ж. Електрику подавали лише у вечірні години, вимикали опівночі, попередньо за п'ять хвилин блимнувши. Тоді електрика справді асоціювалася лише зі світлом. І це «світло» прижилося й дожило до наших днів. Звісно, це не поодино...