Коли Галя була вже на восьмому місяці, Микола, приїхавши зі зміни, спитав: - А хочеш дізнатися, хто у нас буде? І розповів, що біля їхньої контори відкрився кооператив, де визначають стать майбутньої дитини по сечі вагітної. - Не видумуй, - відповіла Галя, - це не реально. Мама була у ворожки, так та сказала, що у нас буде дівчинка. Краще подумай, яке їй дати ім'я. Минуло днів десять після цієї розмови, Микола вже й забув про неї, та Галя нагадала: - Ану ж зайди, спитай, скільки їм треба напісяти, ранком чи ввечері, і скільки це коштує? Микола тоді ще не був добре знайомий з жіночою логікою, тож спитав: - Хіба не ти казала, що то маячня? - А ти все одно зайди, та про все розпитай. Вчергове повернувшись з Києва Микола повідомив всі подробиці, про які дізнався від молодого спеціаліста у білому халаті, до якого того дня вишикувалася доволі солідна черга жінок з баночками. Баночку треба прокип'ятити і висушити. Сечі потрібно від ста до двохсот мілілітрів. Від наповнення д...
Певно, багатьом відомо, що єдиною пам'яткою архітектури в Носівці є Свято-Троїцька церква. Але зовсім мало хто знає, що наприкінці 1980-х ми могли б позбутися і її. Все почалося з того, коли місцева влада нарешті згадала, що серед населення є православні, тож знайшла кошти для ремонту церкви. Початок поклала проектна група, що приїхала з Києва, яка власне, і визначала які саме роботи потрібно провести, щоб історичну будівлю перетворити зі складу комбікормів у церкву. Серед іншого були проведені археологічно-пошукові роботи. До них керівник групи залучив студента-практиканта Вітю. Робота не складна: провести розкопки у зазначених керівником місцях, все, що знайдеться занести до церкви та скласти там, де був колись вівтар. Вітя добросовісно виконував роботу - всі кістки, черепки, що йому попадалися, складав у відведеному місці у церкві. А останнього дня розкопок Вітя натрапив на невелику ржаву авіаційну бомбу. Будучи відповідальним, він і цю бомбу заніс до вівтаря. Коли керівн...