Перейти до основного вмісту

Коля

У общазі №6 Політеху жив Калі Курманбеков. Для простоти всі його звали Коля.
Коля відрізнявся тим, що позичав гроші і не віддавав. Знали про таке не лише в общазі, а багато хто і в інституті. Це дивувало ще й тому, що у далекому Казахстані у батька Колі було 1000 овець, 300 коней і 20 верблюдів. Про це Коля щоразу нагадував викладачам перед здачею екзаменів, і додавав:
- Якщо щось треба - звертайтеся.
А ще ходили чутки, коли Коля вступив до Політеху тато йому пообіцяв: "будеш вчитися на "5" - куплю тобі чорну Волгу, будеш вчитися на "4" - куплю тобі білу Волгу, а будеш вчитися на "3" - куплю тобі зелену Волгу, і будеш їздити на ній, як дурень". Щоправда, до третього курсу ніякої машини у Колі ще не було.
Періодично Колю били ті, кому він заборгував солідні суми, проте, це мало допомагало.
І ось після зимової сесії у мешканців общаги №6 визрів план, як стягнути борги з жадібного Курманбекова.
Підготовча робота серед постраждалих тривала більше тижня, а в день "Х" з самого ранку сусіди по кімнаті, дивлячись на Колю здивовано запитували:
- Коля, а що у тебе з головою?
Той не надав цьому особливого значення та пішов умиватися. Присутні там теж здивувалися з розмірів Коліної голови, хоча у дзеркалі він бачив, що з головою все у порядку.
Серйозні сумніви щодо розмірів голови, взяли Колю коли він намагався одягнути свою шапку і вона на нього не налазила. (Потрібно сказати, що напередодні конспіратори її вшили).
В інституті Коля уже розхвилювався по справжньому, коли й там дехто дуже підозріло дивився на нього, і цікавився, що з ним.
Коля пішов у студентську поліклініку. Лікар, оглянувши пацієнта не повідомив тому нічого конкретного, лише сказав, що потрібно спостерігати перебіг хвороби, і замірявши Коліну голову, порадив підійти через місяць.
Коля серйозно розхвилювався, ночами став погано спати. Сусіди по кімнаті порадили йому звернутися до екстрасенса, і під великим секретом повідомили адресу, по якій екстрасенс приймає.
У екстрасенса перевтілився один з місцевих студентів, який у себе вдома прийняв "хворого".
"Екстрасенс", звісно, розповів, що у Колі дуже серйозна хвороба, яка може закінчитися летально, але він спробує його вилікувати. Щоправда, лікування це не з дешевих, попередив "екстрасенс".
Лікування дійсно було не з дешевих, тому що за 10 сеансів Коля не тільки "вилікувався", а й оплатив усі свої борги. "Екстрасенс" передавав зароблене постраждалим по заздалегідь наданому йому списку.
Чи здогадався Коля, що його розіграли, чи ні - невідомо, але після "лікування" грошей більше не позичав. Скоріше за все через те, що у борг йому уже ніхто не давав.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Школі - гаплик

Не школі в цілому, як структурі з передачі знань з покоління в покоління, а школі зокрема, з її будівлями, опаленням, ремонтами, директором, завучами і педколективом, зі «здайте гроші на штори», «до дошки піде…», «а голову ти не забув?»... Цій школі, точно – гаплик. Як і більшість гапликів, цей гаплик також підкрався непомітно. З появою сучасних засобів комунікації, школа перестає бути єдиним місцем, де відбувається передача знань. Незабутня Катерина Кузьмівна ще у кінці 1960-х попереджала: «вдома не бешкетуйте, а вчіть уроки – я по телевізору все бачу». Я сам, як і більшість моїх однокласників, кілька днів вдома вечері до телевізора не підходили, а дехто, навіть показував телевізору зошити з виконаним домашнім завданням. Трохи згодом дійшло, що тодішня техніка ще не здатна на дистанційне навчання. На відміну від сучасної. Саме з її можливостями, останнім часом з перемінним успіхом тривали спроби невеликих гапличків. Проте, початок сучасному гаплику поклав COVID-19, який в основних рис...

Школі - гаплик 2

Перша серія не пройшла не поміченою, а навпаки, викликала ряд питань і зауважень. Тож, щоб детальніше окреслити ситуацію з сучасною школою, пропоную переглянути другу серію, в якій жодних висновків робити не буду. Лише інформація для роздумів, або погляд стороннього. Частенько задумуюсь над тим, чому мене до цих пір цікавить школа? В кінці-кінців, дійшов висновку - це через те, що вона, зараза, свого часу завдала мені таку психологічну травму, яка залишилась на все життя. І це при тому, що я не був серед гірших учнів, скоріше навпаки. А якою ж має бути травма у тих, що не навпаки?  Ранками, за ногу стягуючи мене з ліжка, мати повторювала: «ось виростеш, будеш згадувати шкільні роки, як кращі роки у своєму житті». Ні, не згадую такого, не були вони кращими, хоч убий. Що ж там відбувається у тій школі, що вона так травмує дітей? По суті, нічого складного, передача – прийом інформації між суб’єктами процесу.  І все, більше нічого. Точно так само, як іде передача і прийом радіосиг...

Фарширована риба (не рецепт приготування)

Не знаю, що там воно вийде з НУШ (нова українська школа), а з СУШ (стара українська школа) повиходило невідомо що. НУШ говорить, що з СУШ виходить фарширована риба:   «Сьогодні у нас дві проблеми в навчанні. Перша – це перевантаженість предметами. Однозначно такого обсягу не може бути. І друга проблема – те, що ми даємо суто навчальний матеріал. Випускник нашої української школи не вміє застосувати набуті знання в житті. Він, як фарширована риба, розумієте? Нібито і риба, але не плаває». І дійсно - не плаває. Переконуєшся в цьому, коли знаходишся у соціально-мережному середовищі. Так і хочеться спитати «Чому вас у школі вчили?» А, так, знаю - Теорема Піфагора, Закон Бойля — Маріотта, клімат Венесуели… З останнім, воно зрозуміло – пережитки минулого.  У совку за «залізною завісою» Венесуелу можна було побачити лише у «Клубі кіноподорожей». Сьогодні, ж кому цікава Венесуела, може поїхати та наочно переконатися, який там клімат, а кому Венесуела, як кажуть, і нахрін не потрі...