Перейти до основного вмісту

Уроки танців

Якщо ви чекаєте уроків вальсу, мазурки чи гопака - не дочекаєтесь. Мова піде про звичні танці - шманці, танцювати які, наче б то, уміють всі. Проте, є нюанси.
Танці - шманці діляться на дві категорії: повільні - медляк і швидкі - бистряк. Все залежить від темпу музики.
Почну з медляка. Мета цього танцю - потертися своїм тілом об тіло партнера, адже зазвичай медляк танцюють особи різної статі - дама і кавалер. Та трапляються випадки, коли повільний танець танцюють дві дами. Щодо медляків кавалер з кавалером - випадки рідкісні, і у більшості з них свідчать, що кавалери вже добряче наклюкалися. У цих випадках про тертя тілами, звісно, не йдеться.
Серед дам є такі, хто не дозволяють не те що потертися об своє тіло, а навіть опустити руку кавалеру зовсім трохи нижче своєї талії. Такі дами, як правило, не дуже цікавлять кавалерів, але лише у короткостроковій перспективі. У довгостроковій же перспективі, та на тверезу голову кавалерів - такі дами є доволі перспективними. Проте, є нюанси. Довгострокова перспектива має бути не надто довгою. Але до танців це вже не має прямого відношення.
Протилежна категорія дам - ті, хто інтенсивно треться своїм тілом об тіло кавалера, притискаючи його до себе, та так, що кавалеру навіть дихати важко. Ці дами мають дуже великі перспективи, і  короткі і довгі. Адже таке тертя з вертикального доволі часто переходить у горизонтальне. Звісно, не тут - у залі, а у більш безлюдному місці.
Бистряк особого навчання не потребує. Тут саме головне - вихляти задом у такт музики. Вихляння задом має супроводжуватися маханнями руками і ногами, викриками на зразок: "у-у-у-у", "а-а-а-а", "о-о-о-о".
Найкраще бистряки танцюють ті, хто перед танцями гарно увалили. У такої категорії танцюристів зазвичай виходять такі "па", що і не снилися професійним хореографам.
Ви вже знаєте, що під повільну музику танцюють медляки, а під швидку - бистряки. Проте, є нюанси. Під швидку музику деякі пари танцюють медляк. Зазвичай з такими парами все ясно - вони знайшли одне одного. Чи на довго - то вже таке.
А ось під повільну музику танцюють бистряк або ті, хто добряче вмазали, або ті, хто в активному пошуку. Нерідко, це одні й ті самі особи.
Танці, крім приємного проведення часу, можуть таїти і небезпеку: від порції матюччя у вашу адресу, до вашої побитої морди. При чому, якщо ви думаєте, що це стосується лише кавалерів, то ви сильно помиляєтеся. Щоб уникнути неприємностей, приходьте на танці з одним партнером, танцюйте лише з ним, і додому йдіть теж з ним. Це не стовідсоткова гарантія від неприємностей, але дієва.
Сподіваюся, ці уроки стануть вам у пригоді. Проте, є нюанси. Я й гадки не маю, чи нинішня  молодь своє дозвілля присвячує танцям - шманцям? Чи може її вже повністю поглинула "всесвітня павутина"?  

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Школі - гаплик

Не школі в цілому, як структурі з передачі знань з покоління в покоління, а школі зокрема, з її будівлями, опаленням, ремонтами, директором, завучами і педколективом, зі «здайте гроші на штори», «до дошки піде…», «а голову ти не забув?»... Цій школі, точно – гаплик. Як і більшість гапликів, цей гаплик також підкрався непомітно. З появою сучасних засобів комунікації, школа перестає бути єдиним місцем, де відбувається передача знань. Незабутня Катерина Кузьмівна ще у кінці 1960-х попереджала: «вдома не бешкетуйте, а вчіть уроки – я по телевізору все бачу». Я сам, як і більшість моїх однокласників, кілька днів вдома вечері до телевізора не підходили, а дехто, навіть показував телевізору зошити з виконаним домашнім завданням. Трохи згодом дійшло, що тодішня техніка ще не здатна на дистанційне навчання. На відміну від сучасної. Саме з її можливостями, останнім часом з перемінним успіхом тривали спроби невеликих гапличків. Проте, початок сучасному гаплику поклав COVID-19, який в основних рис...

Школі - гаплик 2

Перша серія не пройшла не поміченою, а навпаки, викликала ряд питань і зауважень. Тож, щоб детальніше окреслити ситуацію з сучасною школою, пропоную переглянути другу серію, в якій жодних висновків робити не буду. Лише інформація для роздумів, або погляд стороннього. Частенько задумуюсь над тим, чому мене до цих пір цікавить школа? В кінці-кінців, дійшов висновку - це через те, що вона, зараза, свого часу завдала мені таку психологічну травму, яка залишилась на все життя. І це при тому, що я не був серед гірших учнів, скоріше навпаки. А якою ж має бути травма у тих, що не навпаки?  Ранками, за ногу стягуючи мене з ліжка, мати повторювала: «ось виростеш, будеш згадувати шкільні роки, як кращі роки у своєму житті». Ні, не згадую такого, не були вони кращими, хоч убий. Що ж там відбувається у тій школі, що вона так травмує дітей? По суті, нічого складного, передача – прийом інформації між суб’єктами процесу.  І все, більше нічого. Точно так само, як іде передача і прийом радіосиг...