Перейти до основного вмісту

Йшов автобус до Носівки

🎼 «Йшов автобус до Носівки»
На тему української народної пісні «Десь узявся в нирках камінь».
Виконується переважно під симфонічний оркестр. Можна і під акордеон, але це вже зовсім принизливо. 

1. Йшов автобус до Носівки,
Ку-ку-ку!
Йшов автобус до Носівки,
До гостей, і до домівки,
Кукуріку, ку-ку-ку!

2. Закричав водій щосили,
Ку-ку-ку!
Закричав водій щосили:
- А чорти б вас всіх носили!
Кукуріку, ку-ку-ку!

3. - Там, щільніше всі ставайте,
Ку-ку-ку!
- Там, щільніше всі ставайте,
За проїзд передавайте!
Кукуріку, ку-ку-ку!

4. - Хто це в біса, мать япона,
Ку-ку-ку!
- Хто це в біса, мать япона,
Холодильник впер в салона?
Кукуріку, ку-ку-ку!

5. Втрамбувались до нудоти,
Ку-ку-ку!
Втрамбувались до нудоти,
Так, неначе в банці шпроти.
Кукуріку, ку-ку-ку!

6. На вибоях підкидає,
Ку-ку-ку!
На вибоях підкидає,
Всіх із боку в бік бовтає.
Кукуріку, ку-ку-ку!

7. Дядько в кепці каже слушно,
Ку-ку-ку!
Дядько в кепці каже слушно:
- Відчиніть вікно, бо душно!
Кукуріку, ку-ку-ку!

8. Тітка в шубі репетує,
Ку-ку-ку!
Тітка в шубі репетує:
- Зачини вікно, бо дує! 
Кукуріку, ку-ку-ку!

9. Баба верещить в салоні,
Ку-ку-ку!
Баба верещить в салоні:
- Зупиняйте, вже Червоні!
Кукуріку, ку-ку-ку!

10. - Чи ви, бабо, не здуріли?
Ку-ку-ку!
- Чи ви, бабо, не здуріли?
Ви не в той автобус сіли.
Кукуріку, ку-ку-ку!

11. Переплутала маршрута,
Ку-ку-ку!
Переплутала маршрута:
- Зупиніть, я вийду тута!
Кукуріку, ку-ку-ку!

12. Ось Іржавець, зупинились,
Ку-ку-ку!
Ось Іржавець, зупинились,
Двері ледве відчинились.
Кукуріку, ку-ку-ку!

13. Тітка просить із сльозою,
Ку-ку-ку!
Тітка просить із сльозою:
- Ой, пустіть мене з козою.
Кукуріку, ку-ку-ку!

14. - Щоб коза була живою,
Ку-ку-ку!
- Щоб коза була живою,
Краще пішки йди з козою.
Кукуріку, ку-ку-ку!

15. Двері на ходу розкрились,
Ку-ку-ку!
Двері на ходу розкрились,
Пасажири погубились.
Кукуріку, ку-ку-ку!

16. Стали, наче всіх зібрали,
Ку-ку-ку!
Стали, наче всіх зібрали,
Запихнули і погнали.
Кукуріку, ку-ку-ку!

17. Йшов автобус на Носівку,
Ку-ку-ку!
Йшов автобус на Носівку,
Загубили одну дівку.
Кукуріку, ку-ку-ку!
Йшов автобус на Носівку,
Загубили одну дівку.
Кукуріку, ку-ку-ку!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Школі - гаплик

Не школі в цілому, як структурі з передачі знань з покоління в покоління, а школі зокрема, з її будівлями, опаленням, ремонтами, директором, завучами і педколективом, зі «здайте гроші на штори», «до дошки піде…», «а голову ти не забув?»... Цій школі, точно – гаплик. Як і більшість гапликів, цей гаплик також підкрався непомітно. З появою сучасних засобів комунікації, школа перестає бути єдиним місцем, де відбувається передача знань. Незабутня Катерина Кузьмівна ще у кінці 1960-х попереджала: «вдома не бешкетуйте, а вчіть уроки – я по телевізору все бачу». Я сам, як і більшість моїх однокласників, кілька днів вдома вечері до телевізора не підходили, а дехто, навіть показував телевізору зошити з виконаним домашнім завданням. Трохи згодом дійшло, що тодішня техніка ще не здатна на дистанційне навчання. На відміну від сучасної. Саме з її можливостями, останнім часом з перемінним успіхом тривали спроби невеликих гапличків. Проте, початок сучасному гаплику поклав COVID-19, який в основних рис

Приборкання людини

Хтось має сумнів, що людина - дитя природи? Питання риторичне. Природа створила людину, у ній людина жила, еволюціонувала, поки їй не набрид природний бардак, і вона вирішила створити свій. Не так щоб ні з того, ні з сього, просто всі передумови для цього настали. І тут почалося. Адже, як не крути, нові порядки давалися не легко по дуже простій причині - перефразувавши стару істину: можна вивести людину з природи, а природу з людини - ніколи. Яку задачу ставила природа перед людиною? Та, точно таку, як і перед кожною живою істотою - розмножатися. І все! А що ж хотіла людина сама від себе і свого оточення, покинувши "батьківську хату"? Не будемо заглиблюватися у сиву давнину, все одно про неї нам нічого не відомо. Одне можна сказати точно - людина намагалася створити для себе комфортне середовище. Процес досягнення цієї мети втілився у Декалозі - десятьох заповідях Божих. Відчуваєте різницю - у природи була лише одна заповідь, а у суспільства - десять! Маючи згадані заповіді,

Шуба в рибі

Як тільки не називають популярну нині страву: «Оселедець в шубі», «Оселедець під шубою»; або, без конкретики - «Риба в шубі», «Риба під шубою»; або просто - «Шуба».  Пам'ятаю, на початку її популярності у наших краях, на якомусь застіллі, зачерпнув ложкою з тарілки незвичну страву - впіймалась лише «шуба», а сама риба залишилася на дні, яку слідом підхопив сусід по столу. В підсумку задовольнилися: один - шубою, інший - рибою, так і не оцінивши старання господині. Саме тоді подумалось: на біса всі складові викладати шарами, адже зайшовши в організм, вони там все одно перемішаються? А скільки часу витрачається на таке шарування? Чи не простіше всі інгредієнти перемішати, як у звичайному салаті? Втрачається естетичний вигляд? Ну і що, вам на страву дивитися чи їсти її? Скажете: гарну на вигляд страву і їсти приємно? А я вам відповім -  якщо страва смачна їстимуть незалежно від її вигляду.  Візьмемо для прикладу «Олів'є». Ніхто ж не викладає його шарами - «Ковбасою під шубою». Нав