Перейти до основного вмісту

Йшов автобус до Носівки

🎼 «Йшов автобус до Носівки»
На тему української народної пісні «Десь узявся в нирках камінь».
Виконується переважно під симфонічний оркестр. Можна і під акордеон, але це вже зовсім принизливо. 

1. Йшов автобус до Носівки,
Ку-ку-ку!
Йшов автобус до Носівки,
До гостей, і до домівки,
Кукуріку, ку-ку-ку!

2. Закричав водій щосили,
Ку-ку-ку!
Закричав водій щосили:
- А чорти б вас всіх носили!
Кукуріку, ку-ку-ку!

3. - Там, щільніше всі ставайте,
Ку-ку-ку!
- Там, щільніше всі ставайте,
За проїзд передавайте!
Кукуріку, ку-ку-ку!

4. - Хто це в біса, мать япона,
Ку-ку-ку!
- Хто це в біса, мать япона,
Холодильник впер в салона?
Кукуріку, ку-ку-ку!

5. Втрамбувались до нудоти,
Ку-ку-ку!
Втрамбувались до нудоти,
Так, неначе в банці шпроти.
Кукуріку, ку-ку-ку!

6. На вибоях підкидає,
Ку-ку-ку!
На вибоях підкидає,
Всіх із боку в бік бовтає.
Кукуріку, ку-ку-ку!

7. Дядько в кепці каже слушно,
Ку-ку-ку!
Дядько в кепці каже слушно:
- Відчиніть вікно, бо душно!
Кукуріку, ку-ку-ку!

8. Тітка в шубі репетує,
Ку-ку-ку!
Тітка в шубі репетує:
- Зачини вікно, бо дує! 
Кукуріку, ку-ку-ку!

9. Баба верещить в салоні,
Ку-ку-ку!
Баба верещить в салоні:
- Зупиняйте, вже Червоні!
Кукуріку, ку-ку-ку!

10. - Чи ви, бабо, не здуріли?
Ку-ку-ку!
- Чи ви, бабо, не здуріли?
Ви не в той автобус сіли.
Кукуріку, ку-ку-ку!

11. Переплутала маршрута,
Ку-ку-ку!
Переплутала маршрута:
- Зупиніть, я вийду тута!
Кукуріку, ку-ку-ку!

12. Ось Іржавець, зупинились,
Ку-ку-ку!
Ось Іржавець, зупинились,
Двері ледве відчинились.
Кукуріку, ку-ку-ку!

13. Тітка просить із сльозою,
Ку-ку-ку!
Тітка просить із сльозою:
- Ой, пустіть мене з козою.
Кукуріку, ку-ку-ку!

14. - Щоб коза була живою,
Ку-ку-ку!
- Щоб коза була живою,
Краще пішки йди з козою.
Кукуріку, ку-ку-ку!

15. Двері на ходу розкрились,
Ку-ку-ку!
Двері на ходу розкрились,
Пасажири погубились.
Кукуріку, ку-ку-ку!

16. Стали, наче всіх зібрали,
Ку-ку-ку!
Стали, наче всіх зібрали,
Запихнули і погнали.
Кукуріку, ку-ку-ку!

17. Йшов автобус на Носівку,
Ку-ку-ку!
Йшов автобус на Носівку,
Загубили одну дівку.
Кукуріку, ку-ку-ку!
Йшов автобус на Носівку,
Загубили одну дівку.
Кукуріку, ку-ку-ку!

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Ковчег у камені

(уривок із хронік Глибокої Цивілізації) Світ нагорі мертвий. Колись, дуже давно, там були океани, дерева, вітер. Там жили істоти, які називали себе людьми. Вони ходили босоніж по траві, сміялися під дощем, дивилися на зірки, не знаючи, що ті — вогні їхньої долі. Але коли Сонце роздулося, поглинуло Меркурій, випалило Венеру і злизало атмосферу Землі, люди вже були готові. Вони спустилися під землю. Ми — їхні нащадки. І ми вже не люди в їхньому сенсі. Ми стали іншими. Глибоко під колишніми континентами лежать Міста-Камені. Кожне — як метелик у коконі. Вони живляться геотермальним теплом, циркулюють воду в замкнених колах, створюють кисень у фотобіореакторах, вирощують їжу в грибних садах. Біолюмінесцентні стіни світять м’яко, наче згадка про Сонце. Ми більше не потребуємо зірок. Інтелект людства зберігається в Хроносховищах — великих архівах пам’яті, де думки і спогади записані в кварцових матрицях. Діти вчаться говорити не словами, а світлом і ритмом — ми розуміємо одне одного глиб...
Дописати коментар
Докладніше

Про науковців

Я вже говорив, що науковці - то дуже розумні люди? Та ви й самі здогадуєтесь. Так влаштуватися в житті дано не кожному. З науковцями в цьому плані  можуть посперечатись лише попи: чи переконаний у тому що робиш – то таке, головне – на посаді і при окладі. Що ще ріднить науковців з попами, то те, що перші теж починають з віри. От, повірив у якусь фігню, і давай її досліджувати! Провів досліди, обчислення, бах – а ніхріна! Не воно! Вся віра й пропала. Але, не страшно, роботу можна продовжувати. Раптом щось синтезуємо, чи навпаки – розкладемо. А буває бах – і співпало, віра підтвердилась практикою! Проте, це дуже рідко і за таке, як правило, в Стокгольмському концерт-холі 10 грудня кожного року король Швеції премію вручає. Але ж, скільки тих премій і скільки науковців? На всіх, звісно, не вистачить. А дома жінка, діти і це добре, як теща живе окремо… Є ще одна категорія розумних людей – ворожки, цілителі, народні синоптики, астрологи. Цих з повною відповідальністю можна віднести до ге...
Дописати коментар
Докладніше

Дипломат

Закінчувались 80-ті. Билась у передсмертних конвульсіях перша у світі країна робітників і селян. Експеримент по побудові комунізму в одній, окремо взятій країні, добігав кінця. Шкода лише, що не «кашоварам» довелося «розсьорбувати кашу», заварену ними в далекому 17-му. Припиняли роботу промислові гіганти, заводи, фабрики, колгоспи і радгоспи, продукція яких, крім партії і уряду, була нікому не потрібна. На їх місце почали приходити кооперативи, приватні і спільні підприємства, акціонерні товариства, які утворювались і розмножувались, як кролики. Підприємливих людей у країні виявилось не так уже й мало. Головною галуззю ставала торгівля. Були, звісно, й такі, хто не хотів занадто заморочуватись. Їм потрібно було усе й відразу. *   *   * Сашко повертався з бібліотеки пізно ввечері – готувався до семінару з будматеріалів. Дорога до гуртожитку пролягала через парк. Поодинокі, дивом уцілілі ліхтарі місцями освітлювали центральну алею. В голові, завантажена за вечір інфо...
Дописати коментар
Докладніше