Перейти до основного вмісту

Послати нікого

 

Сидить Олексій Прокопович разом з рештою виконробів у першому ряду на звітно-виборних зборах, в піввуха слухаючи доповідь голови профкому, та подумки згадує молодість. За 40 років, відколи він прийшов до управління, було всякого. Згадує свою першу будову, як його, самого молодшого, посилали за самогоном до тітки Тетяни, як його це все задовбало, як бригадир Єгорович, підбадьорював, плескаючи по плечу: «Нічого, пацан, ось трохи попрацюєш, наб’єш руку, здаси на розряд, будеш і ти посилати якогось молодого».

«Так я ж уже тут найстарший, - окинув поглядом зал Олексій Прокопович, - а за самогоном, блін, і послати нікого…».    

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Про науковців

Я вже говорив, що науковці - то дуже розумні люди? Та ви й самі здогадуєтесь. Так влаштуватися в житті дано не кожному. З науковцями в цьому плані  можуть посперечатись лише попи: чи переконаний у тому що робиш – то таке, головне – на посаді і при окладі. Що ще ріднить науковців з попами, то те, що перші теж починають з віри. От, повірив у якусь фігню, і давай її досліджувати! Провів досліди, обчислення, бах – а ніхріна! Не воно! Вся віра й пропала. Але, не страшно, роботу можна продовжувати. Раптом щось синтезуємо, чи навпаки – розкладемо. А буває бах – і співпало, віра підтвердилась практикою! Проте, це дуже рідко і за таке, як правило, в Стокгольмському концерт-холі 10 грудня кожного року король Швеції премію вручає. Але ж, скільки тих премій і скільки науковців? На всіх, звісно, не вистачить. А дома жінка, діти і це добре, як теща живе окремо… Є ще одна категорія розумних людей – ворожки, цілителі, народні синоптики, астрологи. Цих з повною відповідальністю можна віднести до ге...
Дописати коментар
Докладніше

Дипломат

Закінчувались 80-ті. Билась у передсмертних конвульсіях перша у світі країна робітників і селян. Експеримент по побудові комунізму в одній, окремо взятій країні, добігав кінця. Шкода лише, що не «кашоварам» довелося «розсьорбувати кашу», заварену ними в далекому 17-му. Припиняли роботу промислові гіганти, заводи, фабрики, колгоспи і радгоспи, продукція яких, крім партії і уряду, була нікому не потрібна. На їх місце почали приходити кооперативи, приватні і спільні підприємства, акціонерні товариства, які утворювались і розмножувались, як кролики. Підприємливих людей у країні виявилось не так уже й мало. Головною галуззю ставала торгівля. Були, звісно, й такі, хто не хотів занадто заморочуватись. Їм потрібно було усе й відразу. *   *   * Сашко повертався з бібліотеки пізно ввечері – готувався до семінару з будматеріалів. Дорога до гуртожитку пролягала через парк. Поодинокі, дивом уцілілі ліхтарі місцями освітлювали центральну алею. В голові, завантажена за вечір інфо...
Дописати коментар
Докладніше

Про випадковість

У спорті, та що там спорті(!), в усьому нашому існуванні все підпорядковане випадковості. Ми з вами існуємо в даний час і у даному місці абсолютно випадково. Маю на увазі як людство в цілому, так і конкретно кожного з нас. Мало хто з ’ являється на цей світ по плану. Як правило, майбутні тато і мама займаються усякими такими ділами, а потім: - Вася, я беременна! І починається. Це ж добре, як стосунки оформлені відповідно до чинного законодавства. А як ні? Що робити? Скільки нашого брата так і не побачило білий світ, ставши жертвами аборту! Але, вибачайте, занесло.   Повернемося до спорту. Здавалося б, які можуть бути випадковості у легкій атлетиці? Якщо ти бігаєш, як коняка, то рано чи пізно тебе помітять. Не скажіть. Це, якщо ти живеш у великому місті, у тебе кваліфікований учитель фізкультури, неподалік спортивна школа… А якщо ти – пацан із села, фізкультуру у тебе проводить учителька географії з багаторічним стажем, то якщо ти бігаєш навіть не як коняка, а як лось, буд...
Дописати коментар
Докладніше