Перейти до основного вмісту

Хімік з Носівки



Років 30 тому до будинку мого приятеля з Носівки провели природний газ. Будучи людиною допитливою, згадавши шкільні уроки хімії, він прийшов до висновку, що з метану, який є складовою частиною природного газу, можна отримати спирт. Для чого потрібен спирт, сподіваюсь, пояснювати не треба, а щодо хімічного процесу, буде не зайвим нагадати:
СН4 + Н2О → С2Н5ОН
де СН4 – метан;
Н2О – вода;
С2Н5ОН – етиловий спирт.
Тобто, все видавалося доволі простим: змішай воду з газом і отримаєш спирт!
Для проведення досліджень був виділений тазок з водою і шматок гумового шлангу.
Дослід №1 тривав секунд 30. В тазку побулькало гарно, але відбори проб води алюмінієвою кружкою об’ємом 300 мл. показали, що смак води мало змінився, а запах набув вонючого характеру. Висновок з досліду №1 був очевидним – потрібно збільшити час експерименту.
Дослід №2 тривав близько 3 хвилин. Експериментатор відчув легке запаморочення, і в передчутті досягнення мети, зняв пробу безпосередньо - прямо з тазка. На смак, то була вже не вода, але й до спирту отриманій рідині було дуже далеко. Зрозумівши, що запаморочення було викликане загазованістю кухні, досліди вирішено було продовжити на вулиці.
Дослід №3 проводився за допомогою трьох шматків шлангу, з’єднаних в один та виведеного через вікно надвір. В якості резервуару з водою цього разу виступало 12 літрове відро з оцинкованої сталі. Дослід тривав 30 хв. Проби відбирались інструментарієм з досліду №1.
Після відчуття запаху отриманої рідини, перевіряти її на смак не було ніякого бажання, тому відібрану пробу в кількості приблизно десь 1/3 кружки, було вирішено підпалити. Загориться – значить спирт!
Не хвилюйтесь, з точки зору техніки безпеки все було зроблено правильно: газ перекрито, відстань від відра метрів 15. Підпалити рідину в кружці так і не вдалося, з чого був зроблений висновок – з води і газу шляхом їх змішування можна отримати лише вонючу рідину.
Як ви пам’ятаєте, мій приятель був людиною допитливою, тож пішов до бібліотеки, почитав відповідну літературу, і встановив, що з метану можна отримати спирт за умови тиску 100 атмосфер і температури 300-500 градусів Цельсія.
Ну й добре що так, вирішив мій приятель. А то, якби так легко можна було отримати спирт із газу, невідомо, щоб б воно з нами сталося.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Школі - гаплик

Не школі в цілому, як структурі з передачі знань з покоління в покоління, а школі зокрема, з її будівлями, опаленням, ремонтами, директором, завучами і педколективом, зі «здайте гроші на штори», «до дошки піде…», «а голову ти не забув?»... Цій школі, точно – гаплик. Як і більшість гапликів, цей гаплик також підкрався непомітно. З появою сучасних засобів комунікації, школа перестає бути єдиним місцем, де відбувається передача знань. Незабутня Катерина Кузьмівна ще у кінці 1960-х попереджала: «вдома не бешкетуйте, а вчіть уроки – я по телевізору все бачу». Я сам, як і більшість моїх однокласників, кілька днів вдома вечері до телевізора не підходили, а дехто, навіть показував телевізору зошити з виконаним домашнім завданням. Трохи згодом дійшло, що тодішня техніка ще не здатна на дистанційне навчання. На відміну від сучасної. Саме з її можливостями, останнім часом з перемінним успіхом тривали спроби невеликих гапличків. Проте, початок сучасному гаплику поклав COVID-19, який в основних рис...

Школі - гаплик 2

Перша серія не пройшла не поміченою, а навпаки, викликала ряд питань і зауважень. Тож, щоб детальніше окреслити ситуацію з сучасною школою, пропоную переглянути другу серію, в якій жодних висновків робити не буду. Лише інформація для роздумів, або погляд стороннього. Частенько задумуюсь над тим, чому мене до цих пір цікавить школа? В кінці-кінців, дійшов висновку - це через те, що вона, зараза, свого часу завдала мені таку психологічну травму, яка залишилась на все життя. І це при тому, що я не був серед гірших учнів, скоріше навпаки. А якою ж має бути травма у тих, що не навпаки?  Ранками, за ногу стягуючи мене з ліжка, мати повторювала: «ось виростеш, будеш згадувати шкільні роки, як кращі роки у своєму житті». Ні, не згадую такого, не були вони кращими, хоч убий. Що ж там відбувається у тій школі, що вона так травмує дітей? По суті, нічого складного, передача – прийом інформації між суб’єктами процесу.  І все, більше нічого. Точно так само, як іде передача і прийом радіосиг...

Фарширована риба (не рецепт приготування)

Не знаю, що там воно вийде з НУШ (нова українська школа), а з СУШ (стара українська школа) повиходило невідомо що. НУШ говорить, що з СУШ виходить фарширована риба:   «Сьогодні у нас дві проблеми в навчанні. Перша – це перевантаженість предметами. Однозначно такого обсягу не може бути. І друга проблема – те, що ми даємо суто навчальний матеріал. Випускник нашої української школи не вміє застосувати набуті знання в житті. Він, як фарширована риба, розумієте? Нібито і риба, але не плаває». І дійсно - не плаває. Переконуєшся в цьому, коли знаходишся у соціально-мережному середовищі. Так і хочеться спитати «Чому вас у школі вчили?» А, так, знаю - Теорема Піфагора, Закон Бойля — Маріотта, клімат Венесуели… З останнім, воно зрозуміло – пережитки минулого.  У совку за «залізною завісою» Венесуелу можна було побачити лише у «Клубі кіноподорожей». Сьогодні, ж кому цікава Венесуела, може поїхати та наочно переконатися, який там клімат, а кому Венесуела, як кажуть, і нахрін не потрі...