Кукуниця

 Мало кому відомо, що у голодні повоєнні роки селекціонери всього союзу отримали від партії завдання: вивести нові сорти злакових культур для подолання дефіциту зерна.
За цю відповідальну роботу взялись і Носівські спеціалісти аграрної галузі. Напружено працювали довгі 6 років, і зусилля увінчались успіхом! Був виведений гібрид кукурудзи і пшениці, який назвали кукуниця Носівська.
Рослина вийшла доволі стійка до кліматичних негараздів і шкідників, до морозів і спеки, виростала заввишки до 5 метрів, а одна зернина мала вагу до 100 грамів. Кукуниця давала небачені врожаї. З гектара збирали в середньому 4700 центнерів! Здавалося, продовольча проблема вирішена раз і назавжди.
Але, випадково була виявлена одна невеличка проблема – кукуниця Носівська була непридатна для використання в їжу. Пробували годувати худобу. Експериментальна група свиней нізащо не хотіла їсти кукуницю ні в сирому ні в вареному вигляді, а бички, яким підмішали у страву обмішку з кукуниці, зламали загорожу і нізащо не хотіли повертатись у стійло.
Були спроби виростити хоч якусь тварину, яка б споживала кукуницю. Але вони завершились безрезультатно.
В підсумку довелося освоювати цілину.