Олексій Рябець за свій винахід рюкзака-надувного човна отримав доволі вагомий гонорар, і вирішив переїхати з Носівки у Київ.
Але, коли дізнався про те, як нереально легалізуватися у століці, його ентузіазм швидко вщух, проте тяга до міського життя нікуди не поділася. Тож Льоха через далеких родичів матері, що жили в Чернігові, став мешканцем обласного центру. Помешкання Льохи являло собою кімнату 5х3 у комунальній квартирі.
З меблів у кімнаті були табуретка і шафа для одягу, які дісталися Рябцю від далеких родичів.
Розум винахідника не дрімав. Через кілька днів Льоха модернізував шафу, перетворивши її у шафу-ліжко.
На цьому біла смуга у житті Олексія Рябця закінчилася.
Випробування нового винаходу пройшло невдало - засувка, яка тримала ліжко горизонтально, відійшла і двері з горизонтального, під дією пружини, перемістилися у вертикальне положення тим самим перетворивши ліжко у шафу з винахідником всередині. Це ще добре, що саме Льоха, який знав, як працює його винахід, опинився у шафі. Що дало змогу не дуже довго перебувати у незручному положенні - головою вниз.
Знята пружина, вже не тримала двері зачиненими, і вони з прискоренням вільного падіння впали на підлогу. У результаті винахідник зламав ногу.
У лікарні його помістили на витяжку, на якій він пролежав два тижні, після чого вантаж, яким витягували ногу, обірвався та переламав хворому і другу ногу.
Через півтора місяця переломи зрослися, і Рябець проходив реабілітаційні гідропроцедури. Сестра, що наповнювала ванну з вміщеним у неї Льохлю, відволіклась "на хвилинку", і саме тоді гарячу воду перекрили. Хворий пролежав у холодній воді хвилин двадцять, і заробив запалення легенів.
Коли Рябця нарешті виписали, він модернізував засувку у шафі-ліжку, і розіслав інформацію про свій винахід на три меблеві фабрики, і всі три фабрики відгукнулися, що готові до співпраці.
Схоже, чорна смуга у житті Миколи Рябця закінчилася.
Але, коли дізнався про те, як нереально легалізуватися у століці, його ентузіазм швидко вщух, проте тяга до міського життя нікуди не поділася. Тож Льоха через далеких родичів матері, що жили в Чернігові, став мешканцем обласного центру. Помешкання Льохи являло собою кімнату 5х3 у комунальній квартирі.
З меблів у кімнаті були табуретка і шафа для одягу, які дісталися Рябцю від далеких родичів.
Розум винахідника не дрімав. Через кілька днів Льоха модернізував шафу, перетворивши її у шафу-ліжко.
На цьому біла смуга у житті Олексія Рябця закінчилася.
Випробування нового винаходу пройшло невдало - засувка, яка тримала ліжко горизонтально, відійшла і двері з горизонтального, під дією пружини, перемістилися у вертикальне положення тим самим перетворивши ліжко у шафу з винахідником всередині. Це ще добре, що саме Льоха, який знав, як працює його винахід, опинився у шафі. Що дало змогу не дуже довго перебувати у незручному положенні - головою вниз.
Знята пружина, вже не тримала двері зачиненими, і вони з прискоренням вільного падіння впали на підлогу. У результаті винахідник зламав ногу.
У лікарні його помістили на витяжку, на якій він пролежав два тижні, після чого вантаж, яким витягували ногу, обірвався та переламав хворому і другу ногу.
Через півтора місяця переломи зрослися, і Рябець проходив реабілітаційні гідропроцедури. Сестра, що наповнювала ванну з вміщеним у неї Льохлю, відволіклась "на хвилинку", і саме тоді гарячу воду перекрили. Хворий пролежав у холодній воді хвилин двадцять, і заробив запалення легенів.
Коли Рябця нарешті виписали, він модернізував засувку у шафі-ліжку, і розіслав інформацію про свій винахід на три меблеві фабрики, і всі три фабрики відгукнулися, що готові до співпраці.
Схоже, чорна смуга у житті Миколи Рябця закінчилася.
Коментарі
Дописати коментар