Канікули

Славко на канікулах приїхав у село до дідуся і бабусі. Чого він туди їздить щороку - на зрозуміло, просто склалася така традиція.
Наступного дня бабуся вирішила пересунути шафу. Три дні компостувала дідусеві мозок, день вони сварилися, день не розмовляли. Потім вона підклала під ніжки шафи рядюжку і почала тягнути її сама.

Дід підвівся, гаркнув:
- Іди, дурепо, спину надірвеш! Після цього покликав сусіда і вони вдвох пересунули шафу. Потім дідусь взяв пляшку, пішов до сусіда, і вони весь вечір дудлили самогонку і щось голосно один одному доводили.
Наступного дня дід мучився з похмілля, а на вечір, йому захотілося молодої картоплі.
- Ти що, здурів? Рано ще! - накричала на нього бабуся.
Проте, дідусь не здавався, ще три дні вони сперечалися, а на четвертий дідусь покликав сусіда, з яким накопали мілкої, як горох, але молодої картоплі.
Готували картоплю у сусіда на багатті, закусуючи нею самогонку.
Наступного дня дідусь знову мучився з похмілля, а потім настав понеділок і бабуся вирішила повісити поличку. Вже передбачаючи, до чого це приведе, Славко повісив її сам.
Такої образи в очах людей похилого віку він ще не бачив!  Бабуся не пиляла дідуся, дідусь у суботу не пив. Сусід дивився на Славка косо, питав, чи скоро той поїде додому. 
Попереду були ще 2 місяці у селі.  Більше Славко у природний перебіг подій не втручався.