Жили Сергій з Нінкою, жили собі і жили, аж раптом Сергій прийшов додому п'яний. На можна сказати, щоб це було якоюсь рідкістю, та все якось обходилося. А того разу, близько третьої ночі, захотілося Сергію води.
Вийшов Серьога на кухню, напився з крана, аж чує, якийсь шум, чи то під вікном, чи то у голові - толком не розібрався. Тож, від цікавості, підійшов до вікна, перехилився, щоб переконатися, де ж воно шумить, але на підгрунті випитого напередодні, втратив координацію рухів, і випав у одних трусах у навколишнє середовище.
Летить, значить, Серьога з вікна униз, і сам собі думає, хріново, що я не птах, розправив би зараз крила... На цьому думка і закінчилася, бо з першого поверху летіти не довго.
Приземлився Серьога частково на голову, і від цього щось там у ній мабуть змістилося, що він трохи розгубився і тепер не може визначити своє місце перебування.
Всі ми чудово знаємо, що у подібних незрозумілих ситуаціях нас завжди може виручити наш справжній друг. Був такий справжній друг і у Серьоги. Звали друга Тамарка.
Ну, приходить Серьога до Тамарки, а та:
- Чого приперся? У мене чоловік вдома!
- Який чоловік, ти ж казала - нема чоловіка.
- Я забула.
- Ну дай хоч щось одягнути. Бачиш у якому я вигляді?
Тамарка, як справжній друг, не залишила Серьогу у біді, і видала йому свої колготки.
Натягнув Серьога колготки поверх трусів, при чому, задом наперед, і пошкандибав додому.
Будити Нінку не став, підтягнув лавку, що стояла біля під'їзду, заліз у вікно, дістався ліжка і...
А там уже хтось лежить!
- Ти хто такий? - закричав через надмірне почуття ревнощів Серьога, і впізнав у незнайомцю сусіда Кольку.
Ну, думає, Нінка, туди її розтуди, я, значить, у вікно, а вона уже Кольку у наше сімейне ліжко...
На цьому думка і закінчилася, бо поряд з Колькою прокинулася його дружина Людка.
- Ой, вибачте, сусіди, я щось переплутав, - тільки зміг промовити Серьога, та пішов випадати ще й з сусідського вікна.
Врешті заліз Серьога у своє вікно, тихенько ліг біля Нінки і заснув.
Вранці, Нінка будить:
- А що це на тобі за колготки?
Та це вже зовсім інша історія.
Вийшов Серьога на кухню, напився з крана, аж чує, якийсь шум, чи то під вікном, чи то у голові - толком не розібрався. Тож, від цікавості, підійшов до вікна, перехилився, щоб переконатися, де ж воно шумить, але на підгрунті випитого напередодні, втратив координацію рухів, і випав у одних трусах у навколишнє середовище.
Летить, значить, Серьога з вікна униз, і сам собі думає, хріново, що я не птах, розправив би зараз крила... На цьому думка і закінчилася, бо з першого поверху летіти не довго.
Приземлився Серьога частково на голову, і від цього щось там у ній мабуть змістилося, що він трохи розгубився і тепер не може визначити своє місце перебування.
Всі ми чудово знаємо, що у подібних незрозумілих ситуаціях нас завжди може виручити наш справжній друг. Був такий справжній друг і у Серьоги. Звали друга Тамарка.
Ну, приходить Серьога до Тамарки, а та:
- Чого приперся? У мене чоловік вдома!
- Який чоловік, ти ж казала - нема чоловіка.
- Я забула.
- Ну дай хоч щось одягнути. Бачиш у якому я вигляді?
Тамарка, як справжній друг, не залишила Серьогу у біді, і видала йому свої колготки.
Натягнув Серьога колготки поверх трусів, при чому, задом наперед, і пошкандибав додому.
Будити Нінку не став, підтягнув лавку, що стояла біля під'їзду, заліз у вікно, дістався ліжка і...
А там уже хтось лежить!
- Ти хто такий? - закричав через надмірне почуття ревнощів Серьога, і впізнав у незнайомцю сусіда Кольку.
Ну, думає, Нінка, туди її розтуди, я, значить, у вікно, а вона уже Кольку у наше сімейне ліжко...
На цьому думка і закінчилася, бо поряд з Колькою прокинулася його дружина Людка.
- Ой, вибачте, сусіди, я щось переплутав, - тільки зміг промовити Серьога, та пішов випадати ще й з сусідського вікна.
Врешті заліз Серьога у своє вікно, тихенько ліг біля Нінки і заснув.
Вранці, Нінка будить:
- А що це на тобі за колготки?
Та це вже зовсім інша історія.
Коментарі
Дописати коментар