Ключі

Галя з Миколою, стоячи перед дверима власної квартири, з острахом спостерігають, як Іван Григорович виходить з дверей сусідньої квартири з сокирою!
- Не хвилюйтеся, я вам зараз допоможу - повідомляє він, перекладаючи сокиру з лівої руки у праву.
- Григоровичу, не треба сокири! - вигукнув переляканий Микола.
Ніхто й не думав, що кінець може бути таким трагічним, навіть незважаючи на його безневинний початок...
А почалося все з того, що перед роботою Галя виявила, що знову загубила ключі від квартири.
Микола на неї нагримав, і видав їй останню пару:
- Загубиш - будеш чекати під дверима.
Куди ж їх покласти, думала весь день Галя, так, щоб і самій ніде не залишити, і щоб у транспорті не витягли.
- Засунь під пояс джинсів - порадила на роботі Людка.
Галя так і зробила.
Повертаючись додому, відчула, як ключі від'єдналися від свого нового місця, та почали поступово спускатися до низу, під колготками. Серед вулиці на людях витягувати їх не наважилася, тож коли дісталася своєї квартири, розстібнула джинси... Аж тут:
- Здрастє.
Це сусід Іван Григорович вийшов покурити.
- Ключі дома забула - пояснила Галя, ледь встигнувши повернути джинси у пристойний вигляд.
- А як ще ти тепер? - поцікавився сусід.
- Так Микола зараз з роботи має прийти. А дозвольте руки помити, - знайшла вихід Галя, щоб дістати ключі без зайвих свідків.
- Будь ласка - показав на двері своєї квартири сусід.
Видобувши ключі, і поклавши їх у сумочку, вийшла Галя від сусіда, аж тут Микола:
- О, Галю, добре що ти тут, а то я ключі забув...
Збагнувши, що до чого, сусід, не говорячи ні слова, пішов до себе.
І тут, варто повернутися до сокири на самому початку.
Галя, не могла допустити такого знущання над дверима власної квартири, тож рішення прийшло миттєво:
- Зачекайте! Я подивлюся ще!
Вона порилася у сумочці і дістала з неї ключі від квартири.