Не даремно Настя чекала приїзду дядька Миколи. Він - моряк, який ходить (на "плаває" дядько ображається) за кордон, коли приїжджає у гості до свого старшого брата, завжди привозить цікаві подарунки.
З усього, що привіз їй дядько цього разу, Насті дуже сподобався купальник. Яскраві кольори: синій переходить у червоний, фіолетовий - у світло-рожевий... І по розміру - якраз на неї. Такого купальника, очевидно, нема ні в кого, не те що у Носівці - у всій країні!
У місцевих "болотах" дівчата, зазвичай, не купалися, а по суботах і неділях їздили веліками під Мрин на Остер.
Та Насті нетерпілося показати всім свою дивовижну обновку прямо зараз. Тож наступного ранку зібралася та й поїхала сама, тим більше, що на Острі має бути Сергій з хлопцями...
Сонце вже добряче припікало, коли дісталася річки. Настя примкнула велосипед до берези, роздяглася, вклала у сумку одяг і повісила її на руль.
На пляжі Сергія не було, купалася в основному дітвора, якій до нового купальника Насті не було ніякого діла.
Трохи походивши по берегу, полізла у воду. Прохолода огорнула все тіло, та поступово звикнувши до неї, дівчина насолодилася купанням.
Згодом помітила знайомих хлопців, що наближалися до річки. Природне бажання похизуватися обновою потягнуло дівчину з води.
Але що це? Де фарби? Неймовірно! Та, схоже, вони розчинилися у воді! І до того ж тканина купальника стала абсолютно прозорою!!!
Настя забігла назад у воду, і від переляку не могла нічого конкретного придумати, що робити далі. Не буде ж вона весь день сидіти у воді?
Все ще не розуміючи, що сталося Настя помітила, як бретелька на плечі, яка декий час не була у воді, набуває попереднього кольору. Вона згадала, що читала про такі купальники, що у воді стають прозорими, очевидно, саме такий і привіз їй дядько Микола.
Настя вилізла з річки далеко від стихійного пляжу, і ховаючись за деревами, почала сохнути, радіючи кожній плямі, що підсихала.
Коли купальник повністю відновив забарвлення і Настя повернулася до свого веліка, тут її чекав ще один сюрприз - зникла сумка з одягом. Або пожартували хлопці, яких уже ніде не було видно, або дійсно, сумку украли. Добре, що замок, яким замкнений велік - номерний.
Походила, попитала - ніхто сумки не бачив. Робити нічого, доведеться повертатися додому у одному купальнику, вирішила Настя, і покрутила педалі на Носівку. Добре, хоч так закінчилося, думала вона дорогою.
Але, якби ж то. Щойно минула Шаулину могилу, як де не візьмись - темно-синя хмара. І пішов теплий, рясний літній дощ...
З усього, що привіз їй дядько цього разу, Насті дуже сподобався купальник. Яскраві кольори: синій переходить у червоний, фіолетовий - у світло-рожевий... І по розміру - якраз на неї. Такого купальника, очевидно, нема ні в кого, не те що у Носівці - у всій країні!
У місцевих "болотах" дівчата, зазвичай, не купалися, а по суботах і неділях їздили веліками під Мрин на Остер.
Та Насті нетерпілося показати всім свою дивовижну обновку прямо зараз. Тож наступного ранку зібралася та й поїхала сама, тим більше, що на Острі має бути Сергій з хлопцями...
Сонце вже добряче припікало, коли дісталася річки. Настя примкнула велосипед до берези, роздяглася, вклала у сумку одяг і повісила її на руль.
На пляжі Сергія не було, купалася в основному дітвора, якій до нового купальника Насті не було ніякого діла.
Трохи походивши по берегу, полізла у воду. Прохолода огорнула все тіло, та поступово звикнувши до неї, дівчина насолодилася купанням.
Згодом помітила знайомих хлопців, що наближалися до річки. Природне бажання похизуватися обновою потягнуло дівчину з води.
Але що це? Де фарби? Неймовірно! Та, схоже, вони розчинилися у воді! І до того ж тканина купальника стала абсолютно прозорою!!!
Настя забігла назад у воду, і від переляку не могла нічого конкретного придумати, що робити далі. Не буде ж вона весь день сидіти у воді?
Все ще не розуміючи, що сталося Настя помітила, як бретелька на плечі, яка декий час не була у воді, набуває попереднього кольору. Вона згадала, що читала про такі купальники, що у воді стають прозорими, очевидно, саме такий і привіз їй дядько Микола.
Настя вилізла з річки далеко від стихійного пляжу, і ховаючись за деревами, почала сохнути, радіючи кожній плямі, що підсихала.
Коли купальник повністю відновив забарвлення і Настя повернулася до свого веліка, тут її чекав ще один сюрприз - зникла сумка з одягом. Або пожартували хлопці, яких уже ніде не було видно, або дійсно, сумку украли. Добре, що замок, яким замкнений велік - номерний.
Походила, попитала - ніхто сумки не бачив. Робити нічого, доведеться повертатися додому у одному купальнику, вирішила Настя, і покрутила педалі на Носівку. Добре, хоч так закінчилося, думала вона дорогою.
Але, якби ж то. Щойно минула Шаулину могилу, як де не візьмись - темно-синя хмара. І пішов теплий, рясний літній дощ...
Коментарі
Дописати коментар