Перейти до основного вмісту

ГМО

- Драстє, Васильовна! Де це були?
- Привєт, Степановна, учора ж пенсію получила, дак оце у Форі трохи скупилася.
- Шо ж ви купили?
- Да, всього потроху. Тільки оце ніколи не обращала вніманія, а це дивлюся - майже на кожній пачці ГМО да ГМО. Шо воно таке, те ГМО?
- Ой, Васильовна, то дуже страшна отрута. Моя кума розказувала, коли ще робила, то у них на роботі у булгахтєрки чоловік помер од цього ГМО.
- Да шо ви кажете?
- Точно! Прийшов, значить, з роботи - все нормально. Сів перекусить, і з'їв оцього ГМО. І тут же й помер. Не приходя у сознаніє. Скора два часа одкачувала - не одкачала. Два часа! І це кієвська скора, не наша.
- Понятно. Дак а нашо ж вони оце ГМО скрізь ложать?
- Васильовна, дак там же пишуть "без ГМО"! Значить, нема там ГМО.
- Понятно, а я без очок малих буков і не бачу. Прочитала тільки ГМО. Дак написать же можна шо захочуть, можуть і обдурить.
- Ні, Васильовна, з цім зараз строго. Там комісії, провєрки всякі. Їдять продукцію прямо на фабриці, ще й з собою беруть. Як срачка не напала - порядок, а як не дай бог, хоча б у одного - бракують усю партію.
- Понятно. А за рубєжом, тоже через сраку провіряють?
- Ні, там лабалаторія все провіряє. Колби - мікроскопи. Висівають, як проросло - все бракують і нового дірєктора фабрики ставлять.
- Понятно. А шо ж воно таке, теє ГМО.
- На полях росте. Як ото у нас пирій на городі. Дак вони змішують його з зерном, з буряками - з усім. І продають, шоб нажитися. Не на шо не обращають вніманія - тільки нажива!
- А я шось не помню, шоб у нашому колгоспі ГМО росло.
- Канєшно! Його ж недавно завезли. Капіталісти прокляті. Як ото колись жука завезли, так оце і ГМО.
- Понятно. Тільки я дуже сомнєваюсь, Степановна. Дима без огня не буває. Раз пишуть "без ГМО", значить шось там таке було. Просто так би не писали.
- Канєшно б не писали. Ото ж лучче куплять на базарі, там ніякого ГМО. Там про нього і не знають, не росте, слава богу, у нас на городах ГМО. Я колись купляла помідори на базарі у дядька, спитала про ГМО. Дак він подивився на мене як на умалішонну. Не чули й не бачили на базарі ніякого ГМО.
- Понятно, Степановна, тоді краще - на базар.
- Канєшно, Васильовна.
- Понятно, Степановна.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Школі - гаплик

Не школі в цілому, як структурі з передачі знань з покоління в покоління, а школі зокрема, з її будівлями, опаленням, ремонтами, директором, завучами і педколективом, зі «здайте гроші на штори», «до дошки піде…», «а голову ти не забув?»... Цій школі, точно – гаплик. Як і більшість гапликів, цей гаплик також підкрався непомітно. З появою сучасних засобів комунікації, школа перестає бути єдиним місцем, де відбувається передача знань. Незабутня Катерина Кузьмівна ще у кінці 1960-х попереджала: «вдома не бешкетуйте, а вчіть уроки – я по телевізору все бачу». Я сам, як і більшість моїх однокласників, кілька днів вдома вечері до телевізора не підходили, а дехто, навіть показував телевізору зошити з виконаним домашнім завданням. Трохи згодом дійшло, що тодішня техніка ще не здатна на дистанційне навчання. На відміну від сучасної. Саме з її можливостями, останнім часом з перемінним успіхом тривали спроби невеликих гапличків. Проте, початок сучасному гаплику поклав COVID-19, який в основних рис...

Школі - гаплик 2

Перша серія не пройшла не поміченою, а навпаки, викликала ряд питань і зауважень. Тож, щоб детальніше окреслити ситуацію з сучасною школою, пропоную переглянути другу серію, в якій жодних висновків робити не буду. Лише інформація для роздумів, або погляд стороннього. Частенько задумуюсь над тим, чому мене до цих пір цікавить школа? В кінці-кінців, дійшов висновку - це через те, що вона, зараза, свого часу завдала мені таку психологічну травму, яка залишилась на все життя. І це при тому, що я не був серед гірших учнів, скоріше навпаки. А якою ж має бути травма у тих, що не навпаки?  Ранками, за ногу стягуючи мене з ліжка, мати повторювала: «ось виростеш, будеш згадувати шкільні роки, як кращі роки у своєму житті». Ні, не згадую такого, не були вони кращими, хоч убий. Що ж там відбувається у тій школі, що вона так травмує дітей? По суті, нічого складного, передача – прийом інформації між суб’єктами процесу.  І все, більше нічого. Точно так само, як іде передача і прийом радіосиг...

Уроки танців

Якщо ви чекаєте уроків вальсу, мазурки чи гопака - не дочекаєтесь. Мова піде про звичні танці - шманці, танцювати які, наче б то, уміють всі. Проте, є нюанси. Танці - шманці діляться на дві категорії: повільні - медляк і швидкі - бистряк. Все залежить від темпу музики. Почну з медляка. Мета цього танцю - потертися своїм тілом об тіло партнера, адже зазвичай медляк танцюють особи різної статі - дама і кавалер. Та трапляються випадки, коли повільний танець танцюють дві дами. Щодо медляків кавалер з кавалером - випадки рідкісні, і у більшості з них свідчать, що кавалери вже добряче наклюкалися. У цих випадках про тертя тілами, звісно, не йдеться. Серед дам є такі, хто не дозволяють не те що потертися об своє тіло, а навіть опустити руку кавалеру зовсім трохи нижче своєї талії. Такі дами, як правило, не дуже цікавлять кавалерів, але лише у короткостроковій перспективі. У довгостроковій же перспективі, та на тверезу голову кавалерів - такі дами є доволі перспективними. Проте, є нюанси. Д...