1970-ті. Дивовижні і наповнені величезними змінами і пригодами у житті. Розпочалися вони двійками у щоденику а завершилися весіллям...
* * *
Толік давно запрошував у гості, все якось не виходило, і ось зібрався.
Жив тоді Толік у п'ятій общазі разом з п'ятикурсником - веселим і компанійським хлопцем. Як його звали - так і не дізнався, Толік називав якого Кльович, очевидно за прізвищем. Комендантом цієї общаги був чи то земляк чи то друг Кльовича, тож їм на двох дісталася тримісна кімната - розкошні апартаменти.
Приїхав у гості, звісно, не сам. Посиділи, поговорили, після чого Толік ще збігав у гастроном, а потім гостинні господарі уговорили мене переночувати у них.
Коли посиденьки були у розпалі, Кльович ввімкнув свій стерео касетник Sony - крутезний і небачений у наших краях апарат.
І полинула з нього чарівна музика, і не лише музика - неймовірні і чарівні звуки, невідомо чим і ким створені. Це було ні на що не схоже, ні на популярних у ті пори The Beatles чи The Rolling Stones, та взагалі, таке я почув уперше.
"Pink Floyd", прочитав на коробці з-під касети, "The Dark Side of the Moon".
- Темна сторона Місяця, - переклав Кльович.
Потім був вечірній похід на Виставку у пошуках пригод, бар з коктейлями і Чеська Сливовиця, яку у цю пізню пору можна було купити "на винос".
Перед сном знову Pink Floyd під Сливовицю, і у люлю.
Після вживання спиртного зазвичай засинаєш швидко, а мені не спалося. Воно й зрозуміло - нове місце, а ще чарівна музика у голові і місяць на нічному небі, що заглядав у вікно своєю світлою стороною.
* * *
2020-й. Пандемія загнала нас по домівках. У пошуках, чим би вбити час натрапив у Ютюбі на Pink Floyd, "The Dark Side of the Moon". І тоді уже не лише почув а й побачив чарівників, які виробляють неймовірні звуки і магічні мелодії, що не забуваються навіть через півстоліття.
* * *
Толік давно запрошував у гості, все якось не виходило, і ось зібрався.
Жив тоді Толік у п'ятій общазі разом з п'ятикурсником - веселим і компанійським хлопцем. Як його звали - так і не дізнався, Толік називав якого Кльович, очевидно за прізвищем. Комендантом цієї общаги був чи то земляк чи то друг Кльовича, тож їм на двох дісталася тримісна кімната - розкошні апартаменти.
Приїхав у гості, звісно, не сам. Посиділи, поговорили, після чого Толік ще збігав у гастроном, а потім гостинні господарі уговорили мене переночувати у них.
Коли посиденьки були у розпалі, Кльович ввімкнув свій стерео касетник Sony - крутезний і небачений у наших краях апарат.
І полинула з нього чарівна музика, і не лише музика - неймовірні і чарівні звуки, невідомо чим і ким створені. Це було ні на що не схоже, ні на популярних у ті пори The Beatles чи The Rolling Stones, та взагалі, таке я почув уперше.
"Pink Floyd", прочитав на коробці з-під касети, "The Dark Side of the Moon".
- Темна сторона Місяця, - переклав Кльович.
Потім був вечірній похід на Виставку у пошуках пригод, бар з коктейлями і Чеська Сливовиця, яку у цю пізню пору можна було купити "на винос".
Перед сном знову Pink Floyd під Сливовицю, і у люлю.
Після вживання спиртного зазвичай засинаєш швидко, а мені не спалося. Воно й зрозуміло - нове місце, а ще чарівна музика у голові і місяць на нічному небі, що заглядав у вікно своєю світлою стороною.
* * *
2020-й. Пандемія загнала нас по домівках. У пошуках, чим би вбити час натрапив у Ютюбі на Pink Floyd, "The Dark Side of the Moon". І тоді уже не лише почув а й побачив чарівників, які виробляють неймовірні звуки і магічні мелодії, що не забуваються навіть через півстоліття.
Коментарі
Дописати коментар