Перейти до основного вмісту

У кожного божевілля є своя логіка (В. Шекспір)

 Ви не читали Шекспіра? Не біда. Почитайте, краще про події, що відбуваються у реальному житті, куди там тому Шекспіру.

Щоб було все зрозуміло, потрібно почати здалеку, щось типу прологу.
Отже, жив собі алкаш Гриша. Ну, у нього і батьки і діди були алкашами, і Гриша, звісно, теж став алкашем. Династія алкашів, така, значить. Дуже швидко пропив Гриша те, що не встигли пропити батьки, і став бомжувати.

Бомжував не довго, років три, і його підібрала вдова Миколи Щербатого – Свєтка. Ну, Свєтці, зрозуміло, потрібен був мужик. Не те щоб задовольняв жіночі потреби, хоча для цього також, а щоб був. Звикла вона так, а у Степанівці де нормального мужика знайдеш? Ось Гриша і попався, хоч і не дуже нормальний, та Свєтці підійшов.

Не можна сказати, щоб до Гриши Свєтка не побухувала. Побухувала – не те слово, бухала більше за будь якого мужика, але алкоголь її не брав – організм такий. Не те, щоб зовсім не брав, ну, на вигляд трохи випивша баба, а насправді – не менше літри забульбенила.
Жили, значить, Светка з Грицьком, побухували і нажили собі доцю Людку.
На цьому прологу кінець.

Тепер по-суті.
Відомий олігарх, не будемо конкретизувати хто, його й так всі знають, купив біля Степанівки шматочок землі, та почав будувати свинячий комплекс. Це, як свиноферма, тільки велика, на багато тисяч свиней. А керувати будівництвом прислав свого єдиного і з цього приводу любимого синка Жоріка. Ну, Жорік був номінальним керівником, а насправді всім господарством заправляла його мама і перша жінка олігарха – Кароліна Василівна. Насправді Кароліна була Катерина, ну то таке, деталі.

Багато хто дивувався, як же так, замість гріти животи на Канарах чи у Флориді, жінка, хоч і колишня, і синок - рідна кровинка, пропадають у чорта на кулічках?

А справа в тому, що зовсім недавно олігарх оженився втретє чи вчетверте, і його нова третя чи четверта дружина, сильно нервувалася, коли бачила майбутніх претендентів на олігархову спадщину. Ото через примхи чергової дружини олігарх і відправив колишню з єдиним своїм сином подалі від гріха, тим більше, що Жоріку піде лише на користь конкретна робота, замість байдикування.
Поселилися мама з сином на прокуроровій дачі. Років три тому біля Степанівки, над річкою, прокурор збудував собі дачу. Але, так і не пожив у ній - застрелився. Говорили, не поділившись здобиччю з потрібними людьми. Через це проти нього відкрили справу, змалювали перспективу його подальшого життя, от він не витримав, і застрелився, а все його майно, разом з дачею, конфіскували. Саме цю дачу і придбав олігарх.

Ви ще не забули про Людку? То вона на ті пори вже закінчила школу і влаштувалася в їдальню для будівельників свинячого комплексу. Тут її і здибав Жорік, і закохався. Вперше в житті.
Людка, звісно, теж закохалася, хоч Жорік на вигляд і не дуже привабливий, і зовсім не пристосований до реального життя, та у нього ж тато мільярдер. Як тут не закохаєшся. Недовго думаючи, вирішили побратися. Жорік до мами:
- Ми з Людою вирішили одружитися.

Катерина, як дізналась, хто така Люда - знепритомніла. А прийшовши до тями, вигнала її з роботи в їдальні і наказала сину викинути ту дівку з голови. Адже вона пообіцяла своїй англійській подрузі Кімберлі, що Жорік одружиться з її дочкою.
Жорік, звичайно, маму не послухав, і продовжував таємно зустрічатися з Людкою. Тут потрібно сказати, що Людка в ті пори вже навчилася від батьків побухувати, ну і втягнула у цю справу й Жоріка. Жорік чи то виявився таким слабаком, чи то з горя, якось дуже швидко добухався до білої гарячки.

Бачить мама, що з Жоріком нелади, і терміново відправляє того у Канаду лікуватися від алкоголізму.
Трохи оклигавши, пройшовши курс антиалкогольного лікування, Жорік викликає до себе у Ванкувер Людку і вони там дуже чудово розважаються, позбувшись маминого нагляду, і з такої нагоди продовжуючи побухувати.

Ну, ми вже знаємо, чим закінчується Жорікове побухування. Ось і того разу, нажравшись, що зветься - "в говно", керуючи в такому стані автомобілем, у центрі Ванкувера Жорік заїхав у вітрину якогось дорогого бутіку. Матеріальні збитки, то ще пів біди, а за те, що після цього вступив у бійку з поліціянтами, у Канаді серйозно карають.

Коротше, Людка телефонує Кароліна Василівні:
- Рятуйте, Жорік у тюрмі!
Та, звісно, терміново вилітає в Канаду, подумки проклинаючи Людку, яка споїла її синочка, і планує, як на віки позбавитися від цієї алконавтки.

У Канаді Катерина діє точно так, як би діяла і вдома - дізнається, хто тут приймає рішення, і несе йому відповідний чину "презент". Але, це Канада, тут інші порядки, тож колишню жінку відомого олігарха затримують за спробу дачі хабаря посадовій особі та ще й в особливо крупному розмірі у канадських доларах.

Про все це миттєво дізнаються канадські ЗМІ, в результаті чого розголос про цю подію пішов по всьому світу. Дійшов і до олігарха. Той наймає крутих адвокатів, яким з Жоріком вдалося відбутися штрафом, а Катерину, таки, причинили, але всього на дванадцять місяців.

Разом з усіма, про неприємності у олігарха дізнаються і вітчизняні контролюючі органи, які в результаті налетіли на свинячий комплекс, що все ще споруджувався поблизу Степанівки. В результаті чисельних приписів, актів, протоколів, будову зупинили а на олігарха наклали штрафні санкції.
Користуючись тим, що підрядник будівництва від гріха подалі зібрав свої манатки і зник у невідомому напрямку, селяни, не лише з Степанівки, а й з навколишніх сіл почали поступово розбирати недобудований свинячий комплекс.
Коли Жорік з Людкою повернулися з Канади, від будови залишились лише крупногабаритні залізобетонні конструкції, які для демонтажу і викрадення потребують спеціальної вантажопідйомної техніки, якої не знайшли підприємливі мешканці навколишніх сіл.

Тато наказав Жоріку чекати вказівок, поки не розгребе чергову проблему - третя чи четверта дружина, прочувши про неприємності у папіка, подала на розлучення, щоб встигнути відтяпати бабла, поки воно ще є.

Тим часом, з канадської тюрми зовсім іншою людиною повернулась Кароліна Василівна. Тюрма, дійсно, докорінно змінює людей. Там вона навчилася не лише побухувати, а й понюхувати.
Саме на цьому підґрунті і зійшлися Катерина з Людкою, які почали приємно проводити час на колишній прокурорській дачі, тоді як Жорік мотався по інстанціях у справах недобудованого свинарника.

Згодом, про кращу невістку Катерині годі було й мріяти, про що майбутня свекруха й повідомила майбутньому свекру.

Олігарх розлютився - яка ще в біса Людка, коли він пообіцяв своєму французькому діловому партнеру Шарлю, що їхні сини поберуться. І до чого тут сексуальна орієнтація, коли справа йде про оборудку у кілька мільярдів євро?

В додаток до існуючих проблем, ця новина зовсім вивела з ладу олігарха, і той почав не лише побухувати і понюхувати, а ще й поколювати.

Незважаючи на протести колишнього чоловіка, Кароліна Василівна призначила дату сватання.
Напередодні олігарх, розірвав, таки, стосунки з своєю третьою, чи четвертою дружиною, обійшовшись лише одним мільйоном доларів США, і у піднесеному настрої з цього приводу, з'явився на сватання, з метою розігнати к чортовій матері це кодло.

Та сталося непередбачуване, у татові Людки олігарх пізнає єфрейтора Гришу, з яким вони служили в одному взводі у лавах радянської армії. А ще не забуханий Гриша впізнає у олігарху рядового Льоху з того ж таки взводу! Ну, тут обійми, поцілунки, спогади до ранку...

Побухавши на колишній прокурорській дачі кілька днів, олігарх одумується, і пропонує Катерині забути колишні чвари, та побратися знову, благословляє сина на подружнє життя з Людкою, а друга Гришу призначає керуючим майбутнім свинячим комплексом.

Ну, і на біса той Шекспір, коли у реальному житті відбуваються події, які жодному Шекспіру не прийдуть у голову?

У підсумку, олігарх вдруге оженився на Кароліні Василівні, і інколи, довгими зимовими вечорами вони вдвох побухують біля каміна у своєму маєтку в Люксембурзі. Жорік з Людкою навчаються у лондонському медичному університеті імені святого Георга, Людка на гінеколога, а Жорік на проктолога, і через Людину вагітність не побухують зовсім.

Грицько, відчувши відповідальність, та й погіршення здоров'я, з випивками зав'язав повністю. Свєтка, правда потроху побухує, але лише вихідними і не шмурдюк, як раніше, а дорогезні коньяки і віски. А на свинячий комплекс незабаром мають завезти перших поросят.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Ковчег у камені

(уривок із хронік Глибокої Цивілізації) Світ нагорі мертвий. Колись, дуже давно, там були океани, дерева, вітер. Там жили істоти, які називали себе людьми. Вони ходили босоніж по траві, сміялися під дощем, дивилися на зірки, не знаючи, що ті — вогні їхньої долі. Але коли Сонце роздулося, поглинуло Меркурій, випалило Венеру і злизало атмосферу Землі, люди вже були готові. Вони спустилися під землю. Ми — їхні нащадки. І ми вже не люди в їхньому сенсі. Ми стали іншими. Глибоко під колишніми континентами лежать Міста-Камені. Кожне — як метелик у коконі. Вони живляться геотермальним теплом, циркулюють воду в замкнених колах, створюють кисень у фотобіореакторах, вирощують їжу в грибних садах. Біолюмінесцентні стіни світять м’яко, наче згадка про Сонце. Ми більше не потребуємо зірок. Інтелект людства зберігається в Хроносховищах — великих архівах пам’яті, де думки і спогади записані в кварцових матрицях. Діти вчаться говорити не словами, а світлом і ритмом — ми розуміємо одне одного глиб...

Про науковців

Я вже говорив, що науковці - то дуже розумні люди? Та ви й самі здогадуєтесь. Так влаштуватися в житті дано не кожному. З науковцями в цьому плані  можуть посперечатись лише попи: чи переконаний у тому що робиш – то таке, головне – на посаді і при окладі. Що ще ріднить науковців з попами, то те, що перші теж починають з віри. От, повірив у якусь фігню, і давай її досліджувати! Провів досліди, обчислення, бах – а ніхріна! Не воно! Вся віра й пропала. Але, не страшно, роботу можна продовжувати. Раптом щось синтезуємо, чи навпаки – розкладемо. А буває бах – і співпало, віра підтвердилась практикою! Проте, це дуже рідко і за таке, як правило, в Стокгольмському концерт-холі 10 грудня кожного року король Швеції премію вручає. Але ж, скільки тих премій і скільки науковців? На всіх, звісно, не вистачить. А дома жінка, діти і це добре, як теща живе окремо… Є ще одна категорія розумних людей – ворожки, цілителі, народні синоптики, астрологи. Цих з повною відповідальністю можна віднести до ге...

Дипломат

Закінчувались 80-ті. Билась у передсмертних конвульсіях перша у світі країна робітників і селян. Експеримент по побудові комунізму в одній, окремо взятій країні, добігав кінця. Шкода лише, що не «кашоварам» довелося «розсьорбувати кашу», заварену ними в далекому 17-му. Припиняли роботу промислові гіганти, заводи, фабрики, колгоспи і радгоспи, продукція яких, крім партії і уряду, була нікому не потрібна. На їх місце почали приходити кооперативи, приватні і спільні підприємства, акціонерні товариства, які утворювались і розмножувались, як кролики. Підприємливих людей у країні виявилось не так уже й мало. Головною галуззю ставала торгівля. Були, звісно, й такі, хто не хотів занадто заморочуватись. Їм потрібно було усе й відразу. *   *   * Сашко повертався з бібліотеки пізно ввечері – готувався до семінару з будматеріалів. Дорога до гуртожитку пролягала через парк. Поодинокі, дивом уцілілі ліхтарі місцями освітлювали центральну алею. В голові, завантажена за вечір інфо...