У Васі не було жодного
бажання пити, але ж получка – святе діло. Та і від колективу відриватися зовсім
не хотілось. Жінка до цих пір згадує, як минулого місяця ледь не рачки приліз
додому, тож заходячи в кафе, сам собі вирішив: «Кухоль пива, і додому».
Коли після пива замовляли
«по сто п’ятдесят», Вася було запротестував:
- Ні, не буду!
- Та ти що, я тебе навчу,
- сказав досвідчений Прокопович, - ти роби як я. Перед домом пожуй лавровий
листочок, він геть-чисто убиває запах алкоголю. На що вже у моєї нюх розвинутий
- після лаврушки нічого не уловлює. Ось на.
Прокопович витягнув з
сумки пожмаканий пакет лаврового листя, вибрав з нього більш-менш цілий і
протягнув Васі.
Той поклав листок до
кишеньки сорочки, і перехилив першу чарку…
Прокинувся Вася від
сушняку і головного болю. Зрозумівши з обстановки, що він вдома, почвалав на
кухню. Жінка, побачивши Васю, «ввімкнула радіо на повну котушку».
Майже нічого не пам’ятаючи
з учорашнього, трохи по огризався, і пообіцявши, що більше таке не повториться,
почав збиратися на роботу.
Одягаючи сорочку, відчув
незвичний шурхіт. Сунув пальці у кишеньку, а там – лавровий листочок.
Коментарі
Дописати коментар