Букмекерська контора – то хитра штука, яка заради свого існування користується природними інстинктами людини.
Трохи погравши он-лайн, на невеликі суми, програвши у погоні за великою здобиччю на експресах, вирішив грати на невеликих, тобто, найбільш ймовірних ставках.
Думка була така – нехай виграш мізерний, зате, реальний. Ну, майже реальний. Для підстраховки приблизно чверть суми, як правило, не ставив. Оце і вся теорія гри.
Після експресів у мене залишилось біля 20 грн. За два місяці гри завдяки моїй стратегії ця сума подвоїлась. Скажете, невеликі гроші? Звісно, але ж якщо починати не з 20, а з 1 000 грн, а через два місяці мати 2 000, а ще через два – 4 000… Подумки, я уже підраховував, через який час стану мільйонером.
І ось, літо, Вімблдонський тенісний турнір. Спішу на город, і вирішую поставити, як завжди, на сильніших і у чоловіків, і у жінок. Та, як на зло, поспіхом ставлю на двох навпіл всю суму, не залишивши «загашника» (так робив дуже рідко, коли був, як і тоді, переконаний у результаті).
Спокійно собі подовбавшись у землі, повертаюсь додому, вмикаю комп’ютер…
Коротше, програли «мої» і тенісист і тенісистка.
Так я і не став мільйонером.
Коментарі
Дописати коментар