Сон Грицька

    Не спить Грицько. Уже друга година ночі, а він ворочається з боку на бік, і сон його не бере. Поряд хтозна який сон бачить Пріська. Сопе та зрідка здригається уві сні. А Грицьку не спиться – думки не дають йому спокою.
    «Ну, от лежить Пріська, - сам собі думає Грицько, - баба, так, нічого собі. Є на що подивитися, є й за що взятися - а не тягне, хоч ти лусни! От, якби замість Пріськи та лежала тут, прямо зараз, кума, або Наталка, ну, в крайньому разі, Лариска… Тут би було таке – свині б у сараї попросинались! А з іншого боку, якби оце, як з Пріською, прожив би двадцять років з кумою, чи з Наталкою чи з Ларискою, тягнуло б до них? Як перевіриш? От, якби, прямо ось тут, замість Пріськи, та лежала молодиця з головою, як у куми, з грудьми, як у Наталки, з задом, як у Лариски, ноги можна б залишити Прісьчині… О! Тоді б я дав…».
    Уявивши поряд з собою таку красуню, у Грицька з’явилося бажання. Він обійняв Пріську, притулившись до неї.
    А та, спросоння:
    - Що? Що таке?
    - Може давай?
    - Та ти що, здурів! Три години ночі! Відстань, такий сон перебив!
    - Який?
    - Сексуальний.
    - І що ж я там витворяв?
    - Ти? Нічого, ти прийшов і все зіпсував! Спи.
    У Грицька вся охота й відпала. Для того, щоб заснути, почав рахувати овець, і врешті, заснув. І приснилася йому овечка, з головою, як у куми, грудьми, як у Наталки, задом, як у Лариски, і ногами, як у Пріськи…