Якби я вмів літати, ну,
так як літають птахи, я б злетів би над Носівкою, щоб помилуватись на неї з
висоти, піднявся б ще вище, щоб оглянути неосяжні простори рідного краю.
Політав би над навколишніми полями, лісами, водоймами…
А потім, полетів би в
Чернігів. Прямо в кабінет керівника Облавтодору. Взяв би його за комірець, і
доставив у Носівку, ось до цих канав, і спитав всього лиш:
- Доки?
Я приблизно догадуюсь,
що він відповість. Та відповідь не головне, мені б просто подивитися йому в
очі.
І залишив би його тут,
у центрі Носівки, нехай добирається до свого Чернігова електричками з
пересадкою.
Коментарі
Дописати коментар