Тринадцятий білет

З самого рану Сашко прийшов до Толіка вчити біологію. По одинці не було жодного бажання відрізняти квітконіжку від квітколожа, що вже говорити про вивчення функцій вакуолі… Екзамен завтра, а з двадцяти п’яти білетів було вивчено п’ять. На двох.

Спочатку вирішили задавати один одному питання з білетів, але так як жоден з них не знав правильної відповіді, такий варіант відкинули. Довелося починати з самого початку старим перевіреним методом: перше питання першого білета – параграф другий, читає Сашко; друге питання першого білета – параграф восьмий, читає Толік. Справи пішли, але дуже повільно – до обід вивчили лише три білета.

А за вікном буяв зеленню травень, співали пташки, по – літньому пригрівало сонечко, наближаючи початок таких жаданих канікул. І хто придумав цей екзамен?

На обід прийшов батько Толіка:

- А-а-а, білети учите, молодці. То, знаєте, як такий як ви, вивчив лише один тринадцятий білет, прийшов на екзамен, витягнув, ну, наприклад четвертий, кинув його назад: «ой тринадцятий – не пощастить». А учитель йому: «що ти такий забобонний?», знайшов тринадцятий білет: «на, йди готуйся».

За цими клятими білетами непомітно промайнув день. Сашко прийшов додому, коли вже вечоріло. Хлопцям вдалося вивчити досконало десять білетів, а по решті - все перемішалося в голові. Згадавши розповідь Толікового батька вирішив – вивчу тринадцятий, а там будь що буде.

На екзамені Сашко пішов у першій шістці (чого зайвий раз нервуватися?), сів за третю парту - сховався за Ляшенчихою. Галина Михайлівна розклала білети на столі, розкрила журнал:

- Підходьте, беріть білет.

Настала черга Сашка, той підійшов до столу, поводив рукою над розкладеними білетами, витягнув, подивився на номер – третій, і відразу кинув його назад.

- Що таке? - здивувалась Галина Михайлівна.

- Тринадцятий, – прохрипів від хвилювання Сашко.

- Хлопче, цей анекдот я знала ще тоді, коли тебе на світі не було. Говори, який насправді?

- Третій.

- Ось він, на. Сідай, готуйся!

Кілька хвилин Сашко приходив до тями. Кілька разів прочитав перше питання, і не зміг зрозуміти, про що ж у ньому йдеться. Поступово опанувавши себе, почав міркувати. По-суті, з білетом йому пощастило, адже вчора з Толіком вони його вчили, а потім, друге питання було те ж саме, що і в тринадцятому, який він визубрив напам’ять.

Першими за своїми п’ятірками пішли відмінниці – Приступчиха, а за нею Ляшенчиха. На їх місце до класу почали заходити по одному. Третім зайшов Толік. Він підійшов до столу, витягнув білет, і тут же кинув його на стіл.

- Тринадцятий, - здогадалась Галина Михайлівна.

- Ага, - впевнено відповів Толік, - глядячи вчительці прямо в очі.

- О, ще один клоун! Тринадцятий уже витягли. Правда, Сашко?

- Галина Михайлівна, тринадцятий! Чесне піонерське!

- Так, Анатолій, або ти зараз тягнеш білет, або я ставлю тобі двійку!

Толік неохоче потягнувся за білетом:

- Восьмий.

Сашко відтарабанив все, що знав по білету майже без заминки.

- Ось, що я тобі скажу, друже, відповів ти на тверду четвірку, але за те, що хотів мене обдурити, оцінку на бал знижую – трійка.

«Хто ж знав, що витягну третій, потрібно ж було подумати і не кидати» - картав себе Сашко, вийшовши в коридор. А там пожвавлення – на екзамен з'явився Сергій Саченко - гордість школи, чемпіон області з боксу у своїй ваговій категорії. Навчанню Сергій приділяв мало уваги чи то дійсно через змагання, чи просто користуючись своїми заслугами у спорті. Хлопці обліпили Сергія, з цікавістю слухаючи розповідь про його подвиги на ринзі.

Хвилин за двадцять вийшов Толік.

- Скільки? – підбіг до друга Сашко.

- Три. Ти що, теж тринадцятий вивчив?

- Еге ж!

- А чого ж не сказав?

- А ти?

- Так я, уявляєш, я дійсно витягнув тринадцятий!

- Та ти що, а для чого ж його кинув?

- Не второпав відразу – реакція спрацювала.

Хлопці розсміялися.

- Що смієтесь? – підійшов Саченко.

- Та, це ми згадали анекдот, - відповів Толік.

- Розказуй.

- Ну, вивчив пацан один єдиний тринадцятий білет, приходить на екзамен, витягує четвертий, кидає його назад: «ой тринадцятий – не пощастить». А учитель йому: «що ти такий забобонний?», знайшов тринадцятий білет: «на, йди готуйся».

- Ха-ха-ха, - засміявся Саченко, - клас! Ану давай білети і підручник.

Довелося чекати, поки Сергій здасть – спробуй не дати підручника такому амбалу. Його навіть восьмикласники побоюються.

Чекали не довго. Через кілька секунд, як до класу зайшов Саченко, з грюкотом розчинилися двері і звідти одночасно з криком вчительки:

- Що-о-о, тринадцятий!? Геть! – вилетів переляканий чемпіон області з боксу.