Чому у Носівці не ростуть банани

Комуністична партія Радянського Союзу дуже любила негрів. Мабуть тому, що негри в основній своїй масі не були розбалувані загниваючими капіталістичними цінностями. Отож, відразу після ХХІІ з’їзду КПРС, делегати від Носівського району за завданням ЦК полетіли в Африку для передачі досвіду по вирощуванню кукурудзи в окремо взятому негритянському колгоспі. 

Нашим делегатам в Африці сподобалось все. Особливо те, що місцеві колгоспники крім танців під бубон більше нічого не роблять, а все навколо росте само собою і дає по 2-3 врожаї на рік. Ну, майже, комунізм! Особливо сподобались банани - і смачно і корисно і здалеку схоже на кукурудзу. Ото ж вирішили розводити банани у себе. За пляшку перцівки і дзеркальце виміняли у голови негритянського колгоспу жменю насіння бананів, та по цьому й вилетіли на батьківщину.

Посіяли банани прямо перед райкомом. Дуже зручно – можна пригостити перевіряючих з обкому чи навіть з ЦК екзотичним продуктом, та й закуска поряд, сама лізе у вікно. Сходів чекали два роки. Не дочекавшись, перший секретар райкому партії видав наказ: «Щоб сходило!». Природа не могла не послухатись більшовицького наказу, тож поступово почало сходити. Правда, не те, чого чекали, але все ж таки.

Ось чому у Носівці не ростуть банани. Зате перед будівлею колишнього райкому партії ростуть дерева, які невдовзі можна буде спиляти на дрова.