На чому стартонув Саша Вольт, уже ніхто і не згадає. Одні говорили, що він приганяв машини з Європи, інші - що човникував з турецькою шкірою.
Втім, до подальших подій це не має жодного відношення, хоча декому може бути й цікавим, у плані характеристики нашого героя
А коли почалася ця історія, Саша Вольт уже розкрутився, і завозив електротовари з Китаю вагонами. Власне, і своє прізвисько Саша отримав від цих товарів, хоча, особливо обізнані стверджували, що прізвисько Вольт пристало до нього ще у школі. Як би там не було, справжнє прізвище Саші було відоме йому, його рідні і податковій інспекції. Для решти він був Саша Вольт.
Роки беруть своє, і непосильна праця дається взнаки. Тож Саша вирішив трохи "збавити оберти", і більше піклуватися про власне здоров'я. Саме з цією метою він і прикупив майже гектар землі у невеликому селі Підлісне. Поряд - ліс, річка, навколо чисте повітря і тиша. Краса, та й годі.
Замовив Саша проект "невеличкої хатинки" на три поверхи, не рахуючи підземного, з гаражами, господарськими будівлями, садом, доріжками, ну і, звичайно, басейном.
Найнявши будівельну фірму, Саша зі спокійної душею у чергове поїхав до Китаю за товаром. А повернувшись, отримав невтішну звістку - будівельні матеріали з майбутньої дачі зникають у невідомому напрямку і у доволі солідних об'ємах.
Село Підлісне, як уже відомо, невелике, хат п'ятдесят, і вберегтися від крадіїв, у такому випадку, здавалося не дуже складно. На початку, Саша дав команду огородити будівництво парканом. Та, не пройшло й місяця, як паркан рознесли по частинах, залишивши лише стовпчики. Викликані будівельниками поліцейські нічого не знайшли. Дзвінок Саші у райвідділ дав певні результати - приїхали з собакою і знайшли неподалік у лісі лише два листи покрученого металопрофілю, з якого був збудований паркан.
Коли кошторис будівництва хатинки через крадіжки був перевищений вдвічі, Саша Вольт найняв трьох місцевих чоловіків у якості охоронців. Іншого виходу не було - жодна охоронна фірма не мала змоги працювати у такій глушині.
Місцеві охоронці протримались недовго - крадіжки не припинялися. Тож Саша пішов на радикальні міри - обгородив будівельний майданчик колючою проволокою і пустив по ній струм. Якраз наближалася зима, настала перерва у будівництві до весни, тож "хатинка" таким чином буде під надійною охороною, резонно вирішив господар.
На першу платіжку з астрономічною сумою за електрику Саша Вольт якось не звернув уваги, хоча підозра і виникла, що колюча проволока не може жерти стільки електрики. А схаменулися лише весною, коли прийшла остання платіжка з непомірною навіть для Саші сумою.
Саша персонально поїхав розбиратися до місцевого РЕМу, де вияснив, що всі платіжки повністю відповідають показанням Сашиного лічильника. Проте, є один нюанс - переважна більшість абонентів с. Підлісне за цю зиму спожила дуже мало а то й зовсім не споживала електроенергії.
Поліція знову нічого не знайшла. І лише коли Саша підключив свої зв'язки у МВС, знайшли і кабелі і дроти, і електрообігрівачі, якими користувалися селяни в зимовий період, підключившись до колючого дроту навколо Сашиної "хатинки".
Саша Вольт подав позов про відшкодування затрат на електроенергію до суду. Подейкують, що столичний адвокат, якого найняв Саша, не програв ще жодної справи, за яку брався. Тож, у позивача є всі шанси виграти справу.
Втім, до подальших подій це не має жодного відношення, хоча декому може бути й цікавим, у плані характеристики нашого героя
А коли почалася ця історія, Саша Вольт уже розкрутився, і завозив електротовари з Китаю вагонами. Власне, і своє прізвисько Саша отримав від цих товарів, хоча, особливо обізнані стверджували, що прізвисько Вольт пристало до нього ще у школі. Як би там не було, справжнє прізвище Саші було відоме йому, його рідні і податковій інспекції. Для решти він був Саша Вольт.
Роки беруть своє, і непосильна праця дається взнаки. Тож Саша вирішив трохи "збавити оберти", і більше піклуватися про власне здоров'я. Саме з цією метою він і прикупив майже гектар землі у невеликому селі Підлісне. Поряд - ліс, річка, навколо чисте повітря і тиша. Краса, та й годі.
Замовив Саша проект "невеличкої хатинки" на три поверхи, не рахуючи підземного, з гаражами, господарськими будівлями, садом, доріжками, ну і, звичайно, басейном.
Найнявши будівельну фірму, Саша зі спокійної душею у чергове поїхав до Китаю за товаром. А повернувшись, отримав невтішну звістку - будівельні матеріали з майбутньої дачі зникають у невідомому напрямку і у доволі солідних об'ємах.
Село Підлісне, як уже відомо, невелике, хат п'ятдесят, і вберегтися від крадіїв, у такому випадку, здавалося не дуже складно. На початку, Саша дав команду огородити будівництво парканом. Та, не пройшло й місяця, як паркан рознесли по частинах, залишивши лише стовпчики. Викликані будівельниками поліцейські нічого не знайшли. Дзвінок Саші у райвідділ дав певні результати - приїхали з собакою і знайшли неподалік у лісі лише два листи покрученого металопрофілю, з якого був збудований паркан.
Коли кошторис будівництва хатинки через крадіжки був перевищений вдвічі, Саша Вольт найняв трьох місцевих чоловіків у якості охоронців. Іншого виходу не було - жодна охоронна фірма не мала змоги працювати у такій глушині.
Місцеві охоронці протримались недовго - крадіжки не припинялися. Тож Саша пішов на радикальні міри - обгородив будівельний майданчик колючою проволокою і пустив по ній струм. Якраз наближалася зима, настала перерва у будівництві до весни, тож "хатинка" таким чином буде під надійною охороною, резонно вирішив господар.
На першу платіжку з астрономічною сумою за електрику Саша Вольт якось не звернув уваги, хоча підозра і виникла, що колюча проволока не може жерти стільки електрики. А схаменулися лише весною, коли прийшла остання платіжка з непомірною навіть для Саші сумою.
Саша персонально поїхав розбиратися до місцевого РЕМу, де вияснив, що всі платіжки повністю відповідають показанням Сашиного лічильника. Проте, є один нюанс - переважна більшість абонентів с. Підлісне за цю зиму спожила дуже мало а то й зовсім не споживала електроенергії.
Поліція знову нічого не знайшла. І лише коли Саша підключив свої зв'язки у МВС, знайшли і кабелі і дроти, і електрообігрівачі, якими користувалися селяни в зимовий період, підключившись до колючого дроту навколо Сашиної "хатинки".
Саша Вольт подав позов про відшкодування затрат на електроенергію до суду. Подейкують, що столичний адвокат, якого найняв Саша, не програв ще жодної справи, за яку брався. Тож, у позивача є всі шанси виграти справу.
Коментарі
Дописати коментар