Перейти до основного вмісту

Теорія струн і флюгерів (заявка на винахід)

Відомо, що теорія струн ґрунтується на гіпотезі, що усі елементарні частинки та їхні фундаментальні взаємодії виникають в результаті коливань і взаємодій ультрамікроскопічних квантових струн на масштабах порядку довжини Планка.
Але це нам ні до чого, адже ми розглянемо не чисту теорію струн, а додамо до неї ще й теорію флюгерів. І останнє зауваження, яке остаточно має заспокоїти читача - про фізику далі ні слова. Далі буде викладена теорія, яка зрозуміла не лише тим, хто у фізиці не в зуб ногою.
Отже, що таке струна і що таке флюгер з точки зору даної теорії? Звісно, не у прямому розумінні, у переносі цих понять на людину.
Почнемо з людини-струни (надалі - ЛС). Така людина, втовкмачивши щось собі у голову, надалі діє у дусі цього втовкмаченого, і її подальший шлях, подальші дії виглядають прямими, як струна.
Наприклад, бабуся при варінні сосисок, розрізала їх навпіл. ЛС, засвоївши цей прийом, так постійно, не задумуючись, робить і сама. Хоча, бабуся розрізала сосиски по тій простій причині, що у неї була зовсім маленька каструлька, яку, ще будучи піонером, ЛС здала у металобрухт.
Але, не потрібно думати, що ЛС в усіх випадках бездумно пре, як танк, вона точно так, як і справжня струна, може коливатися (разом з лінією партії 😉)у рамках раніше засвоєної догми.
Наприклад, ще дід говорив ЛС, що буряки на городі треба викопати до Покрови. Але ж Покрова при діду була 14 жовтня, а тепер на два тижні раніше. Тож, ЛС має "поколиватися", щоб відповідати заповідям діда.
Але найбільше ЛС прив'язується до людей. Ще у молодості їй довелося скуштувати самогону від дядька Петра, після якого день блювала і три дні, вибачте, діареїла. У підсумку, визнала дядька Петра найкращим самогонщиком, і надалі самогон купувала лише у нього.
Тепер, щодо людини-фоюгера (ЛФ).
На відміну від ЛС, ЛФ не визнає догм. Через що, їй доводиться весь час шурхотіти сірою речовиною, враховуючи зовнішні фактори, крутитися-вертітися під їх дією, точно, як флюгер. Така людина ніколи не буде розрізати сосиску, збиратиме врожай не до свята, а по погоді, і дядька Петра пошле під три чорти з його самогоном, якщо дядько Вовка жене з буряка, і від нього ні блювання ні діареї.
Звісно, значно легше живеться ЛС - не потрібно нічого змінювати, жити, як заповідав... (не важливо хто). Але, у цьому випадку, людина відривається від дійсності, живе у видуманому нею світі з усіма негараздами, що слідують за цим.
ЛФ же не просто, вона живе в реальному світі, отже їй потрібно постійно пристосовуватись до умов, які змінюються, що може привести як до помилкових висновків, так і до помилкових дій.
І на завершення варто заспокоїти надмірно збуджених читачів даної теорії - чистих ЛС і ЛФ не існує. У кожній людині домінує та чи інша при чому таке домінування може змінюватися на протилежне протягом незначного проміжку часу.
Отже нема ні ЛС ні ЛФ, є ЛСФ - людина-струнофлюгер.
На цьому, теорії кінець. А хто її повністю прочитав - молодець, тобто ЛСФ!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Школі - гаплик

Не школі в цілому, як структурі з передачі знань з покоління в покоління, а школі зокрема, з її будівлями, опаленням, ремонтами, директором, завучами і педколективом, зі «здайте гроші на штори», «до дошки піде…», «а голову ти не забув?»... Цій школі, точно – гаплик. Як і більшість гапликів, цей гаплик також підкрався непомітно. З появою сучасних засобів комунікації, школа перестає бути єдиним місцем, де відбувається передача знань. Незабутня Катерина Кузьмівна ще у кінці 1960-х попереджала: «вдома не бешкетуйте, а вчіть уроки – я по телевізору все бачу». Я сам, як і більшість моїх однокласників, кілька днів вдома вечері до телевізора не підходили, а дехто, навіть показував телевізору зошити з виконаним домашнім завданням. Трохи згодом дійшло, що тодішня техніка ще не здатна на дистанційне навчання. На відміну від сучасної. Саме з її можливостями, останнім часом з перемінним успіхом тривали спроби невеликих гапличків. Проте, початок сучасному гаплику поклав COVID-19, який в основних рис...

Школі - гаплик 2

Перша серія не пройшла не поміченою, а навпаки, викликала ряд питань і зауважень. Тож, щоб детальніше окреслити ситуацію з сучасною школою, пропоную переглянути другу серію, в якій жодних висновків робити не буду. Лише інформація для роздумів, або погляд стороннього. Частенько задумуюсь над тим, чому мене до цих пір цікавить школа? В кінці-кінців, дійшов висновку - це через те, що вона, зараза, свого часу завдала мені таку психологічну травму, яка залишилась на все життя. І це при тому, що я не був серед гірших учнів, скоріше навпаки. А якою ж має бути травма у тих, що не навпаки?  Ранками, за ногу стягуючи мене з ліжка, мати повторювала: «ось виростеш, будеш згадувати шкільні роки, як кращі роки у своєму житті». Ні, не згадую такого, не були вони кращими, хоч убий. Що ж там відбувається у тій школі, що вона так травмує дітей? По суті, нічого складного, передача – прийом інформації між суб’єктами процесу.  І все, більше нічого. Точно так само, як іде передача і прийом радіосиг...

Ковчег у камені

(уривок із хронік Глибокої Цивілізації) Світ нагорі мертвий. Колись, дуже давно, там були океани, дерева, вітер. Там жили істоти, які називали себе людьми. Вони ходили босоніж по траві, сміялися під дощем, дивилися на зірки, не знаючи, що ті — вогні їхньої долі. Але коли Сонце роздулося, поглинуло Меркурій, випалило Венеру і злизало атмосферу Землі, люди вже були готові. Вони спустилися під землю. Ми — їхні нащадки. І ми вже не люди в їхньому сенсі. Ми стали іншими. Глибоко під колишніми континентами лежать Міста-Камені. Кожне — як метелик у коконі. Вони живляться геотермальним теплом, циркулюють воду в замкнених колах, створюють кисень у фотобіореакторах, вирощують їжу в грибних садах. Біолюмінесцентні стіни світять м’яко, наче згадка про Сонце. Ми більше не потребуємо зірок. Інтелект людства зберігається в Хроносховищах — великих архівах пам’яті, де думки і спогади записані в кварцових матрицях. Діти вчаться говорити не словами, а світлом і ритмом — ми розуміємо одне одного глиб...