Перейти до основного вмісту

Про російську культуру

Росія це чорна діра, у якій у повній відповідності до Теорії відносності Ейнштейна час зупинився. Принаймні років 400 як.

Самодєржавіє, виникнувши одного разу, прижилося в дірі всерйоз і надовго. Імператори змінювали царів, генсеки імператорів, президенти генсеків, але від назви самодержця у суті чорнодірчаної політичної системи нічого не змінювалося. Ну не зовсім щоб. Звичайно, бували випадки, коли на зміну автократам приходили ліберали і навпаки, але страшенна гравітація чорної діри нівелювала коливання в дірчаному устрої і зводила їх до затухаючих.

Змінювалися лозунги: «боже царя храні» на «слава кпсс», «слава кпсс» на «можем повторіть». Проте, суть самодєржавія залишалася міцною і незмінною, як ядро чорної діри – від чорнодірчан у чорній дірі абсолютно нічого не залежало, не залежить і залежати не буде.

Разом з цим, потрібно віддати належне деяким чорнодірчанам, вдавалося таки щось творити: прозу, поезію, музику... Таких, як правило, чекали каторга, ссилка, лагєрь, тюрма… Тим не менше, такі творці в масі своїй і створили чорнодіряву культуру. Тобто культуру про чорнодірчан, для чорнодірчан, як їм жити і процвітати у чорній дірі.   

Відповідно до теорії випромінювання Бекенштайна-Гокінга, час від часу з чорної дірки вдається таки вирватися. На шматках, яким вдалося подолати гравітацію чорної діри, природно, залишаються чорнодірчани, яким не до вподоби плин часу, які хочуть назад у діру, з її дірявою культурою. Звичайно, це їх вибір, і за межами чорної діри за такий вибір, як і за сотні інших, не карають.

Проте, потрібно пам'ятати, що гравітація чорної діри нікуди не зникла. За Законом всесвітнього тяжіння Ньютона, сила притягання між двома тілами прямо пропорційна добутку їх мас. Отже, одним з способів зменшення притягання до чорної діри є зменшення власної маси, тобто відмова від широкого вжитку дірявої культури. Ви балдієте від Тютчева і Кіркорова? Ну і балдійте, інтернет вам у поміч. А вивчати діряву культуру у навчальних закладах, видавати твори дірявих діячів, рекламувати їх у ЗМІ – НАБІСА??? Щоб що? Перейнятись проблемами дірявих і самим провалитися в безодню часу?

Уже як, якимось дивом, пощастило вирватися з чорної діри, давайте звикати до життя при нормальній гравітації.

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
    

(Л. Костенко, Про плин часу)


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Школі - гаплик

Не школі в цілому, як структурі з передачі знань з покоління в покоління, а школі зокрема, з її будівлями, опаленням, ремонтами, директором, завучами і педколективом, зі «здайте гроші на штори», «до дошки піде…», «а голову ти не забув?»... Цій школі, точно – гаплик. Як і більшість гапликів, цей гаплик також підкрався непомітно. З появою сучасних засобів комунікації, школа перестає бути єдиним місцем, де відбувається передача знань. Незабутня Катерина Кузьмівна ще у кінці 1960-х попереджала: «вдома не бешкетуйте, а вчіть уроки – я по телевізору все бачу». Я сам, як і більшість моїх однокласників, кілька днів вдома вечері до телевізора не підходили, а дехто, навіть показував телевізору зошити з виконаним домашнім завданням. Трохи згодом дійшло, що тодішня техніка ще не здатна на дистанційне навчання. На відміну від сучасної. Саме з її можливостями, останнім часом з перемінним успіхом тривали спроби невеликих гапличків. Проте, початок сучасному гаплику поклав COVID-19, який в основних рис

Приборкання людини

Хтось має сумнів, що людина - дитя природи? Питання риторичне. Природа створила людину, у ній людина жила, еволюціонувала, поки їй не набрид природний бардак, і вона вирішила створити свій. Не так щоб ні з того, ні з сього, просто всі передумови для цього настали. І тут почалося. Адже, як не крути, нові порядки давалися не легко по дуже простій причині - перефразувавши стару істину: можна вивести людину з природи, а природу з людини - ніколи. Яку задачу ставила природа перед людиною? Та, точно таку, як і перед кожною живою істотою - розмножатися. І все! А що ж хотіла людина сама від себе і свого оточення, покинувши "батьківську хату"? Не будемо заглиблюватися у сиву давнину, все одно про неї нам нічого не відомо. Одне можна сказати точно - людина намагалася створити для себе комфортне середовище. Процес досягнення цієї мети втілився у Декалозі - десятьох заповідях Божих. Відчуваєте різницю - у природи була лише одна заповідь, а у суспільства - десять! Маючи згадані заповіді,

Шуба в рибі

Як тільки не називають популярну нині страву: «Оселедець в шубі», «Оселедець під шубою»; або, без конкретики - «Риба в шубі», «Риба під шубою»; або просто - «Шуба».  Пам'ятаю, на початку її популярності у наших краях, на якомусь застіллі, зачерпнув ложкою з тарілки незвичну страву - впіймалась лише «шуба», а сама риба залишилася на дні, яку слідом підхопив сусід по столу. В підсумку задовольнилися: один - шубою, інший - рибою, так і не оцінивши старання господині. Саме тоді подумалось: на біса всі складові викладати шарами, адже зайшовши в організм, вони там все одно перемішаються? А скільки часу витрачається на таке шарування? Чи не простіше всі інгредієнти перемішати, як у звичайному салаті? Втрачається естетичний вигляд? Ну і що, вам на страву дивитися чи їсти її? Скажете: гарну на вигляд страву і їсти приємно? А я вам відповім -  якщо страва смачна їстимуть незалежно від її вигляду.  Візьмемо для прикладу «Олів'є». Ніхто ж не викладає його шарами - «Ковбасою під шубою». Нав