Росія це чорна діра, у якій у повній відповідності до Теорії відносності Ейнштейна час зупинився. Принаймні років 400 як.
Самодєржавіє, виникнувши одного
разу, прижилося в дірі всерйоз і надовго. Імператори змінювали царів, генсеки
імператорів, президенти генсеків, але від назви самодержця у суті чорнодірчаної
політичної системи нічого не змінювалося. Ну не зовсім щоб. Звичайно, бували випадки,
коли на зміну автократам приходили ліберали і навпаки, але страшенна гравітація
чорної діри нівелювала коливання в дірчаному устрої і зводила їх до затухаючих.
Змінювалися лозунги: «боже царя
храні» на «слава кпсс», «слава кпсс» на «можем повторіть». Проте, суть
самодєржавія залишалася міцною і незмінною, як ядро чорної діри – від
чорнодірчан у чорній дірі абсолютно нічого не залежало, не залежить і залежати
не буде.
Разом з цим, потрібно віддати належне
деяким чорнодірчанам, вдавалося таки щось творити: прозу, поезію, музику...
Таких, як правило, чекали каторга, ссилка, лагєрь, тюрма… Тим не менше, такі
творці в масі своїй і створили чорнодіряву культуру. Тобто культуру про
чорнодірчан, для чорнодірчан, як їм жити і процвітати у чорній дірі.
Відповідно до теорії випромінювання
Бекенштайна-Гокінга, час від часу з чорної дірки вдається таки вирватися. На
шматках, яким вдалося подолати гравітацію чорної діри, природно, залишаються
чорнодірчани, яким не до вподоби плин часу, які хочуть назад у діру, з її
дірявою культурою. Звичайно, це їх вибір, і за межами чорної діри за такий
вибір, як і за сотні інших, не карають.
Проте, потрібно пам'ятати, що
гравітація чорної діри нікуди не зникла. За Законом всесвітнього тяжіння
Ньютона, сила притягання між двома тілами прямо пропорційна добутку їх мас.
Отже, одним з способів зменшення притягання до чорної діри є зменшення власної
маси, тобто відмова від широкого вжитку дірявої культури. Ви балдієте від
Тютчева і Кіркорова? Ну і балдійте, інтернет вам у поміч. А вивчати діряву
культуру у навчальних закладах, видавати твори дірявих діячів, рекламувати їх у
ЗМІ – НАБІСА??? Щоб що? Перейнятись проблемами дірявих і самим провалитися в
безодню часу?
Уже як, якимось дивом, пощастило
вирватися з чорної діри, давайте звикати до життя при нормальній гравітації.
Життя іде і все без
коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Коментарі
Дописати коментар