Про Різдво

              Відразу зазначу, що я не віруючий. Так склалося. Правда, колись був пристав до комуністичної віри, але швидко зрозумів, що там дурять людей – ніякого раю на землі вони не будують і збудувати не зможуть, навіть в «отдєльно взятой странє».

Більшість релігій вчиняють мудріше – обіцяють рай після смерті. Спробуй, перевір. Мабуть тому ці релігії і існують так довго.

Зважаючи на це, чому суну носа не в свою справу? Відверто кажучи, дістали суперечки щодо дати святкування Різдва. Саме для того, щоб якось прояснити ситуацію, в першу чергу для себе, і виникла потреба про це написати (хоча, «написати» – не зовсім відповідає процесу тицяння по клавішам з літерами; «друкувати» - теж не зовсім те, вважаю, тут потрібен новий термін).

Перше, про що дізнаюся - жодна релігія, жодна церква і ніхто у світі не святкує Різдво Христове 7 січня. Для тих, хто здивується цьому твердженню, потрібно віртуально перенестися у 1582 рік, коли 4 жовтня Папою Римським Григорієм XIII був запроваджений новий календар, природно названий у його честь – григоріанським. Календар виявився на стільки вдалим, що нині, григоріанський календар ухвалений у світі як міжнародний стандарт.

Для чого ж виникла потреба у григоріанському календарі? Реформа календаря мала за мету ліквідувати зсув весняного рівнодення: від запровадження юліанського календаря до 16 століття виникла різниця в 10 днів порівняно з фактичним настанням рівнодення. Оскільки дата весняного рівнодення є важливою для визначення дати Великодня, це створювало проблеми. Згідно з нововведенням Папи, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня.

Але, хто такий Папа Римський православним, коли навіть не всі католики від нього у захваті? Плювати вони хотіли і на його укази і на його календар. Та й на його самого, відверто кажучи. Щоправда, поступово, до православних діячів доходило, що Сонце не слухається їхнього юліанського календаря і поступово почали переходити на григоріанський.

Українці протримались аж 1918 року, коли Указом УНР після 15 лютого відразу настало 1 березня. Але, то світська влада, а конфесійна, знову ж таки, крім Указу Папи Римського, почала плювати і на Указ УНР, та продовжувала своє літочислення за юліанським календарем. Більше того, до сьогоднішнього дня плюють не лише на Папу і Указ, а і на рух небесних світил лише сім з шістнадцяти автокефальних Східних православних церков (Єрусалимський патріархат, Російська православна церква, Сербська православна церква, Грузинська апостольська автокефальна православна церква, Польська автокефальна православна церква, Православна церква України та Македонська православна церква — Охридська архієпископія), а також дві східно-католицькі церкви (Російська греко-католицька церква й Українська греко-католицька церква).

Ось така вимальовується картина. Перенос дати святкування Різдва нічого суттєвого не змінює, а лише вносить плутанину у голови вірян. Наприклад, Різдвяний піст, який приурочений до Різдва коли тепер починати? Як бути з рештою свят? Чому саме навколо дати святкування Різдва такий ажіотаж?

В підсумку, напрошується єдиний і вірний вихід з цієї ситуації – перехід церкви на визнаний у всьому світі стандартом – григоріанський календар.

Амінь.