Відразу зазначу, що я не віруючий. Так склалося. Правда, колись був пристав до комуністичної віри, але швидко зрозумів, що там дурять людей – ніякого раю на землі вони не будують і збудувати не зможуть, навіть в «отдєльно взятой странє».
Більшість релігій вчиняють
мудріше – обіцяють рай після смерті. Спробуй, перевір. Мабуть тому ці релігії і
існують так довго.
Зважаючи на це, чому суну
носа не в свою справу? Відверто кажучи, дістали суперечки щодо дати святкування
Різдва. Саме для того, щоб якось прояснити ситуацію, в першу чергу для себе, і
виникла потреба про це написати (хоча, «написати» – не зовсім відповідає
процесу тицяння по клавішам з літерами; «друкувати» - теж не зовсім те, вважаю,
тут потрібен новий термін).
Перше, про що дізнаюся -
жодна релігія, жодна церква і ніхто у світі не святкує Різдво Христове 7 січня.
Для тих, хто здивується цьому твердженню, потрібно віртуально перенестися у
1582 рік, коли 4 жовтня Папою Римським Григорієм XIII був запроваджений новий
календар, природно названий у його честь – григоріанським. Календар виявився на
стільки вдалим, що нині, григоріанський календар ухвалений у світі як
міжнародний стандарт.
Для чого ж виникла потреба
у григоріанському календарі? Реформа календаря мала за мету ліквідувати зсув
весняного рівнодення: від запровадження юліанського календаря до 16 століття
виникла різниця в 10 днів порівняно з фактичним настанням рівнодення. Оскільки
дата весняного рівнодення є важливою для визначення дати Великодня, це створювало
проблеми. Згідно з нововведенням Папи, одразу ж після 4 жовтня 1582 року
настало 15 жовтня.
Але, хто такий Папа
Римський православним, коли навіть не всі католики від нього у захваті? Плювати
вони хотіли і на його укази і на його календар. Та й на його самого, відверто
кажучи. Щоправда, поступово, до православних діячів доходило, що Сонце не
слухається їхнього юліанського календаря і поступово почали переходити на
григоріанський.
Українці протримались аж
1918 року, коли Указом УНР після 15 лютого відразу настало 1 березня. Але, то
світська влада, а конфесійна, знову ж таки, крім Указу Папи Римського, почала
плювати і на Указ УНР, та продовжувала своє літочислення за юліанським
календарем. Більше того, до сьогоднішнього дня плюють не лише на Папу і Указ, а
і на рух небесних світил лише сім з шістнадцяти автокефальних Східних
православних церков (Єрусалимський патріархат, Російська православна церква,
Сербська православна церква, Грузинська апостольська автокефальна православна
церква, Польська автокефальна православна церква, Православна церква України та
Македонська православна церква — Охридська архієпископія), а також дві
східно-католицькі церкви (Російська греко-католицька церква й Українська
греко-католицька церква).
Ось така вимальовується
картина. Перенос дати святкування Різдва нічого суттєвого не змінює, а лише
вносить плутанину у голови вірян. Наприклад, Різдвяний піст, який приурочений
до Різдва коли тепер починати? Як бути з рештою свят? Чому саме навколо дати
святкування Різдва такий ажіотаж?
В підсумку, напрошується
єдиний і вірний вихід з цієї ситуації – перехід церкви на визнаний у всьому
світі стандартом – григоріанський календар.
Амінь.
Коментарі
Дописати коментар