Перейти до основного вмісту

Про Різдво

              Відразу зазначу, що я не віруючий. Так склалося. Правда, колись був пристав до комуністичної віри, але швидко зрозумів, що там дурять людей – ніякого раю на землі вони не будують і збудувати не зможуть, навіть в «отдєльно взятой странє».

Більшість релігій вчиняють мудріше – обіцяють рай після смерті. Спробуй, перевір. Мабуть тому ці релігії і існують так довго.

Зважаючи на це, чому суну носа не в свою справу? Відверто кажучи, дістали суперечки щодо дати святкування Різдва. Саме для того, щоб якось прояснити ситуацію, в першу чергу для себе, і виникла потреба про це написати (хоча, «написати» – не зовсім відповідає процесу тицяння по клавішам з літерами; «друкувати» - теж не зовсім те, вважаю, тут потрібен новий термін).

Перше, про що дізнаюся - жодна релігія, жодна церква і ніхто у світі не святкує Різдво Христове 7 січня. Для тих, хто здивується цьому твердженню, потрібно віртуально перенестися у 1582 рік, коли 4 жовтня Папою Римським Григорієм XIII був запроваджений новий календар, природно названий у його честь – григоріанським. Календар виявився на стільки вдалим, що нині, григоріанський календар ухвалений у світі як міжнародний стандарт.

Для чого ж виникла потреба у григоріанському календарі? Реформа календаря мала за мету ліквідувати зсув весняного рівнодення: від запровадження юліанського календаря до 16 століття виникла різниця в 10 днів порівняно з фактичним настанням рівнодення. Оскільки дата весняного рівнодення є важливою для визначення дати Великодня, це створювало проблеми. Згідно з нововведенням Папи, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня.

Але, хто такий Папа Римський православним, коли навіть не всі католики від нього у захваті? Плювати вони хотіли і на його укази і на його календар. Та й на його самого, відверто кажучи. Щоправда, поступово, до православних діячів доходило, що Сонце не слухається їхнього юліанського календаря і поступово почали переходити на григоріанський.

Українці протримались аж 1918 року, коли Указом УНР після 15 лютого відразу настало 1 березня. Але, то світська влада, а конфесійна, знову ж таки, крім Указу Папи Римського, почала плювати і на Указ УНР, та продовжувала своє літочислення за юліанським календарем. Більше того, до сьогоднішнього дня плюють не лише на Папу і Указ, а і на рух небесних світил лише сім з шістнадцяти автокефальних Східних православних церков (Єрусалимський патріархат, Російська православна церква, Сербська православна церква, Грузинська апостольська автокефальна православна церква, Польська автокефальна православна церква, Православна церква України та Македонська православна церква — Охридська архієпископія), а також дві східно-католицькі церкви (Російська греко-католицька церква й Українська греко-католицька церква).

Ось така вимальовується картина. Перенос дати святкування Різдва нічого суттєвого не змінює, а лише вносить плутанину у голови вірян. Наприклад, Різдвяний піст, який приурочений до Різдва коли тепер починати? Як бути з рештою свят? Чому саме навколо дати святкування Різдва такий ажіотаж?

В підсумку, напрошується єдиний і вірний вихід з цієї ситуації – перехід церкви на визнаний у всьому світі стандартом – григоріанський календар.

Амінь.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Школі - гаплик

Не школі в цілому, як структурі з передачі знань з покоління в покоління, а школі зокрема, з її будівлями, опаленням, ремонтами, директором, завучами і педколективом, зі «здайте гроші на штори», «до дошки піде…», «а голову ти не забув?»... Цій школі, точно – гаплик. Як і більшість гапликів, цей гаплик також підкрався непомітно. З появою сучасних засобів комунікації, школа перестає бути єдиним місцем, де відбувається передача знань. Незабутня Катерина Кузьмівна ще у кінці 1960-х попереджала: «вдома не бешкетуйте, а вчіть уроки – я по телевізору все бачу». Я сам, як і більшість моїх однокласників, кілька днів вдома вечері до телевізора не підходили, а дехто, навіть показував телевізору зошити з виконаним домашнім завданням. Трохи згодом дійшло, що тодішня техніка ще не здатна на дистанційне навчання. На відміну від сучасної. Саме з її можливостями, останнім часом з перемінним успіхом тривали спроби невеликих гапличків. Проте, початок сучасному гаплику поклав COVID-19, який в основних рис

Приборкання людини

Хтось має сумнів, що людина - дитя природи? Питання риторичне. Природа створила людину, у ній людина жила, еволюціонувала, поки їй не набрид природний бардак, і вона вирішила створити свій. Не так щоб ні з того, ні з сього, просто всі передумови для цього настали. І тут почалося. Адже, як не крути, нові порядки давалися не легко по дуже простій причині - перефразувавши стару істину: можна вивести людину з природи, а природу з людини - ніколи. Яку задачу ставила природа перед людиною? Та, точно таку, як і перед кожною живою істотою - розмножатися. І все! А що ж хотіла людина сама від себе і свого оточення, покинувши "батьківську хату"? Не будемо заглиблюватися у сиву давнину, все одно про неї нам нічого не відомо. Одне можна сказати точно - людина намагалася створити для себе комфортне середовище. Процес досягнення цієї мети втілився у Декалозі - десятьох заповідях Божих. Відчуваєте різницю - у природи була лише одна заповідь, а у суспільства - десять! Маючи згадані заповіді,

Шуба в рибі

Як тільки не називають популярну нині страву: «Оселедець в шубі», «Оселедець під шубою»; або, без конкретики - «Риба в шубі», «Риба під шубою»; або просто - «Шуба».  Пам'ятаю, на початку її популярності у наших краях, на якомусь застіллі, зачерпнув ложкою з тарілки незвичну страву - впіймалась лише «шуба», а сама риба залишилася на дні, яку слідом підхопив сусід по столу. В підсумку задовольнилися: один - шубою, інший - рибою, так і не оцінивши старання господині. Саме тоді подумалось: на біса всі складові викладати шарами, адже зайшовши в організм, вони там все одно перемішаються? А скільки часу витрачається на таке шарування? Чи не простіше всі інгредієнти перемішати, як у звичайному салаті? Втрачається естетичний вигляд? Ну і що, вам на страву дивитися чи їсти її? Скажете: гарну на вигляд страву і їсти приємно? А я вам відповім -  якщо страва смачна їстимуть незалежно від її вигляду.  Візьмемо для прикладу «Олів'є». Ніхто ж не викладає його шарами - «Ковбасою під шубою». Нав