Перейти до основного вмісту

Про Місячний календар

У кінці 1980-х, коли комуністична релігія остаточно збанкрутувала, на поверхню почали вилазити різні чаклуни, ворожки, хіроманти, цілителі, астрологи, окультисти, екстрасенси…

По декому відразу було видно – шарлатани, і такі щойно з’явившись, зникали безслідно, хтось протримався довше, а дехто до цих пір задурює голови довірливим громадянам.

Одні з них – астрологи, зокрема ті, хто складає Місячні календарі. У таких календарях можна побачити все: у які дні краще робити манікюр та педикюр, коли виходити заміж і вінчатися, коли робити стрижку і фарбування волосся, коли краще сходити до стоматолога…     

Все це виглядає смішно, але ж є серед нас і ті, хто переконаний, що мазюкати нігті на ногах найкраще у період зростаючого Місяця. І це ще добре, коли такі люди користуються календарем одного шарлатана. У іншого, як правило, дати виконання процедур зовсім інші. І що тоді? Ходити з не намащеними нігтями?  

Та, залишу модників у спокої, якщо їм так комфортно, то нехай стрижуться і фарбуються за Місячним календарем. Мене більше цікавить Місячний календар садівника і городника. Тут теж, якщо бездумно підходити, то наче б то і нічого – хоч якогось порядку у роботі можна дотримуватись. Чи сприяє він урожаю чи ні, то вже інша справа. А якщо трохи задуматися, скажімо, прополювання та проріджування рослин у грудні це для кого? Тут можуть заперечити, в Австралії у цю пору початок літа, тож якраз час і проріджувати і прополювати.

Так то воно так, тільки Місяць тут до чого? Який вплив має місяць на насіння редьки, пастернаку і петрушки, яке неодмінно треба посіяти 20, 21, і 29 грудня, на відміну від насіння цибулі, яку необхідно вкинути в землю з 1 по 6 грудня? Більш інтенсивним освітленням посівів? Так Місячне світло у 500 тисяч разів менш інтенсивне, ніж Сонячне. І коли вже Сонце не в спромозі дістатися до насінини закопаної у землю, то Місяць й поготів.

І тут, послідовники вчення звіздарства хором викрикнуть: «Притягуванням!».  І будуть праві. Дійсно, Місяць своєю гравітацією має суттєвий вплив на Землю і на все, що на ній знаходиться. Чого варті океанічні припливи і відпливи. Проте, питання не про вплив, як такий, а про його ефективність.

Згадавши фізику, зокрема Закон всесвітнього тяжіння, підрахував, що сила гравітації Місяця на насінину вагою 1 грам і сила гравітації людини вагою 100 кг на ту ж насінину з відстані кілька сантиметрів – числа одного порядку. Тобто, людина своєю масою діє на насіння з тією ж силою, що і Місяць. А якщо це корова чи трактор, то вплив буде значно більшим. Тут як бути? Складати коров’ячий календар? Не забуваємо при цьому, що у південних широтах ще й слони водяться.

Далі, Місячний календар враховує лише один параметр – фази Місяця, у той час, як вирішальний вплив на рослину мають температура повітря і ґрунту, їх вологість, структура ґрунту, вчасний полив і підживлення…

Уявіть, ви одягаєте дитину на вулицю враховуючи лише календарну дату, незважаючи ні на температуру повітря, ні на опади, ні на вітер. Приблизно те ж саме відбувається, коли ви роботу у саду і городі плануєте за Місячним календарем.

Не подумайте, я не проти різних календарів. Вони дисциплінують, вводять якийсь системний порядок при виконання робіт. Але, потрібно пам’ятати, що на кінцевий результат, у нашому випадку отримання урожаю, це жодним чином не впливає.                    

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Школі - гаплик

Не школі в цілому, як структурі з передачі знань з покоління в покоління, а школі зокрема, з її будівлями, опаленням, ремонтами, директором, завучами і педколективом, зі «здайте гроші на штори», «до дошки піде…», «а голову ти не забув?»... Цій школі, точно – гаплик. Як і більшість гапликів, цей гаплик також підкрався непомітно. З появою сучасних засобів комунікації, школа перестає бути єдиним місцем, де відбувається передача знань. Незабутня Катерина Кузьмівна ще у кінці 1960-х попереджала: «вдома не бешкетуйте, а вчіть уроки – я по телевізору все бачу». Я сам, як і більшість моїх однокласників, кілька днів вдома вечері до телевізора не підходили, а дехто, навіть показував телевізору зошити з виконаним домашнім завданням. Трохи згодом дійшло, що тодішня техніка ще не здатна на дистанційне навчання. На відміну від сучасної. Саме з її можливостями, останнім часом з перемінним успіхом тривали спроби невеликих гапличків. Проте, початок сучасному гаплику поклав COVID-19, який в основних рис...

Школі - гаплик 2

Перша серія не пройшла не поміченою, а навпаки, викликала ряд питань і зауважень. Тож, щоб детальніше окреслити ситуацію з сучасною школою, пропоную переглянути другу серію, в якій жодних висновків робити не буду. Лише інформація для роздумів, або погляд стороннього. Частенько задумуюсь над тим, чому мене до цих пір цікавить школа? В кінці-кінців, дійшов висновку - це через те, що вона, зараза, свого часу завдала мені таку психологічну травму, яка залишилась на все життя. І це при тому, що я не був серед гірших учнів, скоріше навпаки. А якою ж має бути травма у тих, що не навпаки?  Ранками, за ногу стягуючи мене з ліжка, мати повторювала: «ось виростеш, будеш згадувати шкільні роки, як кращі роки у своєму житті». Ні, не згадую такого, не були вони кращими, хоч убий. Що ж там відбувається у тій школі, що вона так травмує дітей? По суті, нічого складного, передача – прийом інформації між суб’єктами процесу.  І все, більше нічого. Точно так само, як іде передача і прийом радіосиг...

Ковчег у камені

(уривок із хронік Глибокої Цивілізації) Світ нагорі мертвий. Колись, дуже давно, там були океани, дерева, вітер. Там жили істоти, які називали себе людьми. Вони ходили босоніж по траві, сміялися під дощем, дивилися на зірки, не знаючи, що ті — вогні їхньої долі. Але коли Сонце роздулося, поглинуло Меркурій, випалило Венеру і злизало атмосферу Землі, люди вже були готові. Вони спустилися під землю. Ми — їхні нащадки. І ми вже не люди в їхньому сенсі. Ми стали іншими. Глибоко під колишніми континентами лежать Міста-Камені. Кожне — як метелик у коконі. Вони живляться геотермальним теплом, циркулюють воду в замкнених колах, створюють кисень у фотобіореакторах, вирощують їжу в грибних садах. Біолюмінесцентні стіни світять м’яко, наче згадка про Сонце. Ми більше не потребуємо зірок. Інтелект людства зберігається в Хроносховищах — великих архівах пам’яті, де думки і спогади записані в кварцових матрицях. Діти вчаться говорити не словами, а світлом і ритмом — ми розуміємо одне одного глиб...