Перейти до основного вмісту

Про Місячний календар

У кінці 1980-х, коли комуністична релігія остаточно збанкрутувала, на поверхню почали вилазити різні чаклуни, ворожки, хіроманти, цілителі, астрологи, окультисти, екстрасенси…

По декому відразу було видно – шарлатани, і такі щойно з’явившись, зникали безслідно, хтось протримався довше, а дехто до цих пір задурює голови довірливим громадянам.

Одні з них – астрологи, зокрема ті, хто складає Місячні календарі. У таких календарях можна побачити все: у які дні краще робити манікюр та педикюр, коли виходити заміж і вінчатися, коли робити стрижку і фарбування волосся, коли краще сходити до стоматолога…     

Все це виглядає смішно, але ж є серед нас і ті, хто переконаний, що мазюкати нігті на ногах найкраще у період зростаючого Місяця. І це ще добре, коли такі люди користуються календарем одного шарлатана. У іншого, як правило, дати виконання процедур зовсім інші. І що тоді? Ходити з не намащеними нігтями?  

Та, залишу модників у спокої, якщо їм так комфортно, то нехай стрижуться і фарбуються за Місячним календарем. Мене більше цікавить Місячний календар садівника і городника. Тут теж, якщо бездумно підходити, то наче б то і нічого – хоч якогось порядку у роботі можна дотримуватись. Чи сприяє він урожаю чи ні, то вже інша справа. А якщо трохи задуматися, скажімо, прополювання та проріджування рослин у грудні це для кого? Тут можуть заперечити, в Австралії у цю пору початок літа, тож якраз час і проріджувати і прополювати.

Так то воно так, тільки Місяць тут до чого? Який вплив має місяць на насіння редьки, пастернаку і петрушки, яке неодмінно треба посіяти 20, 21, і 29 грудня, на відміну від насіння цибулі, яку необхідно вкинути в землю з 1 по 6 грудня? Більш інтенсивним освітленням посівів? Так Місячне світло у 500 тисяч разів менш інтенсивне, ніж Сонячне. І коли вже Сонце не в спромозі дістатися до насінини закопаної у землю, то Місяць й поготів.

І тут, послідовники вчення звіздарства хором викрикнуть: «Притягуванням!».  І будуть праві. Дійсно, Місяць своєю гравітацією має суттєвий вплив на Землю і на все, що на ній знаходиться. Чого варті океанічні припливи і відпливи. Проте, питання не про вплив, як такий, а про його ефективність.

Згадавши фізику, зокрема Закон всесвітнього тяжіння, підрахував, що сила гравітації Місяця на насінину вагою 1 грам і сила гравітації людини вагою 100 кг на ту ж насінину з відстані кілька сантиметрів – числа одного порядку. Тобто, людина своєю масою діє на насіння з тією ж силою, що і Місяць. А якщо це корова чи трактор, то вплив буде значно більшим. Тут як бути? Складати коров’ячий календар? Не забуваємо при цьому, що у південних широтах ще й слони водяться.

Далі, Місячний календар враховує лише один параметр – фази Місяця, у той час, як вирішальний вплив на рослину мають температура повітря і ґрунту, їх вологість, структура ґрунту, вчасний полив і підживлення…

Уявіть, ви одягаєте дитину на вулицю враховуючи лише календарну дату, незважаючи ні на температуру повітря, ні на опади, ні на вітер. Приблизно те ж саме відбувається, коли ви роботу у саду і городі плануєте за Місячним календарем.

Не подумайте, я не проти різних календарів. Вони дисциплінують, вводять якийсь системний порядок при виконання робіт. Але, потрібно пам’ятати, що на кінцевий результат, у нашому випадку отримання урожаю, це жодним чином не впливає.                    

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Ковчег у камені

(уривок із хронік Глибокої Цивілізації) Світ нагорі мертвий. Колись, дуже давно, там були океани, дерева, вітер. Там жили істоти, які називали себе людьми. Вони ходили босоніж по траві, сміялися під дощем, дивилися на зірки, не знаючи, що ті — вогні їхньої долі. Але коли Сонце роздулося, поглинуло Меркурій, випалило Венеру і злизало атмосферу Землі, люди вже були готові. Вони спустилися під землю. Ми — їхні нащадки. І ми вже не люди в їхньому сенсі. Ми стали іншими. Глибоко під колишніми континентами лежать Міста-Камені. Кожне — як метелик у коконі. Вони живляться геотермальним теплом, циркулюють воду в замкнених колах, створюють кисень у фотобіореакторах, вирощують їжу в грибних садах. Біолюмінесцентні стіни світять м’яко, наче згадка про Сонце. Ми більше не потребуємо зірок. Інтелект людства зберігається в Хроносховищах — великих архівах пам’яті, де думки і спогади записані в кварцових матрицях. Діти вчаться говорити не словами, а світлом і ритмом — ми розуміємо одне одного глиб...

Про науковців

Я вже говорив, що науковці - то дуже розумні люди? Та ви й самі здогадуєтесь. Так влаштуватися в житті дано не кожному. З науковцями в цьому плані  можуть посперечатись лише попи: чи переконаний у тому що робиш – то таке, головне – на посаді і при окладі. Що ще ріднить науковців з попами, то те, що перші теж починають з віри. От, повірив у якусь фігню, і давай її досліджувати! Провів досліди, обчислення, бах – а ніхріна! Не воно! Вся віра й пропала. Але, не страшно, роботу можна продовжувати. Раптом щось синтезуємо, чи навпаки – розкладемо. А буває бах – і співпало, віра підтвердилась практикою! Проте, це дуже рідко і за таке, як правило, в Стокгольмському концерт-холі 10 грудня кожного року король Швеції премію вручає. Але ж, скільки тих премій і скільки науковців? На всіх, звісно, не вистачить. А дома жінка, діти і це добре, як теща живе окремо… Є ще одна категорія розумних людей – ворожки, цілителі, народні синоптики, астрологи. Цих з повною відповідальністю можна віднести до ге...

Дипломат

Закінчувались 80-ті. Билась у передсмертних конвульсіях перша у світі країна робітників і селян. Експеримент по побудові комунізму в одній, окремо взятій країні, добігав кінця. Шкода лише, що не «кашоварам» довелося «розсьорбувати кашу», заварену ними в далекому 17-му. Припиняли роботу промислові гіганти, заводи, фабрики, колгоспи і радгоспи, продукція яких, крім партії і уряду, була нікому не потрібна. На їх місце почали приходити кооперативи, приватні і спільні підприємства, акціонерні товариства, які утворювались і розмножувались, як кролики. Підприємливих людей у країні виявилось не так уже й мало. Головною галуззю ставала торгівля. Були, звісно, й такі, хто не хотів занадто заморочуватись. Їм потрібно було усе й відразу. *   *   * Сашко повертався з бібліотеки пізно ввечері – готувався до семінару з будматеріалів. Дорога до гуртожитку пролягала через парк. Поодинокі, дивом уцілілі ліхтарі місцями освітлювали центральну алею. В голові, завантажена за вечір інфо...