Гармонія з природою

Що таке робота на землі? Це постійна, безперервна боротьба з природою. Робота на землі це не лише її колупання з метою виростити щось їстівне, як дехто подумав, робота на Землі, як на планеті, це всяка робота, від того ж колупання у ній до вильоту з неї за її межі.

Ну, побудували ви щось. Навіть не будинок – собачу будку. То рано чи пізно, природа її знищить, точно так, як навчилися уже нищити наші щеплені різними вакцинами організми небезпечний колись ковід-19. Тобто, після здачі в експлуатацію Тузіку його будки, потрібно постійно захищати будку від природи, якщо хочемо, щоб Тузік також постійно захищав наш двір від злодіїв. Інакше, природа дощами, вітрами, пліснявою і шашелем знищить Тузікову будку дуже швидко. Не так швидко, але те ж саме, чекає на все що було створене людиною.

Страшно уявити, що станеться з нашими містами і селами, якщо ми раптом перестанемо втручатися в природу. У кого не достає уяви, перегляньте фотки з чорнобильської зони.

Отже, природа – могутня штука. Тож, можливо, не варто боротися з нею, а намагатися жити з нею в гармонії? Якщо не виходить в усьому, то, можливо, вийде зокрема. Наприклад, щодо пожрать.

Яким розпорядком дня нагородила природа наших давніх предків? Прокидалися вони рано вранці у своїй печері – жрать нічого. Отже, голод гнав їх за зайцем, оленем. мамонтом. Поганявши півдня на своїх двох, поверталися предки зі здобиччю до печери, готували одночасно сніданок, обід і вечерю, споживали все це також одночасно, тобто усе і разом, та й лягали спати. А на ранок повторювалося все спочатку. Так розпорядилася природа.

То, якого біса, всупереч природі придумали: сніданок - сам, обідом – поділися, вечерю - віддай? Або - після шести вечора нічого не їж. Та це ж взагалі суперечить природі людини, організм якої потребує максимального споживання їжі саме після шостої вечора. Тож, піддавшись антиприродним вченням, переходячи до знущання над своїм організмом, добре подумайте, чи варто йти проти природи? Адже, все одно, програєте. З природою так не можна, з природою варто дружити, жити в гармонії, як ми вже вияснили.

Але, тут є одна загвоздка – якщо по поклику предків жрати на ніч, то з наступного ранку потрібно півдня гасати за здобиччю. А це, у час, коли здобич може сама прийти до тебе додому, зробити надзвичайно складно. Адже та ж природа говорить, що якщо є можливість не гасати за здобиччю, то з метою економії енергії, краще полежати на дивані. Та ми так і робимо. Врешті, хто ми такі, щоб сперечатися з природою? Тут у нас з нею повна гармонія.