Перейти до основного вмісту

Пропав інтернет

Інтернет чомусь пропав. Ну як так можна у вихідний?!! Тут, з якогось дива, думки з'явилися а разом з думками бажання ними поділитися. Ну, вибачайте.
Почну з того, що день покоротшав, якщо хто не помітив. Тож довелось учора, випадково, подивиться на зоряне небо. Скільки там зірок! І це ж зірки лише нашої галактики. А галактик у Всесвіті скільки? Мабуть, не набагато менше, ніж крапель води на всій земній кулі. У всякому разі, з нерізаними собаками – ні в яке порівняння. Це, нагадаю, не зірок, а галактик. А скільки зірок! А планет, що навколо них обертаються, і блукають самі по собі!!! Уявляєте масштаби? Невже, на жодній з тих планет нема життя?
Чимало науковців, які присвятили себе пошуку позаземного життя, стверджують, що воно існує. А як по іншому? Сказати, що воно не існує, і залишитись без роботи? Науковці, взагалі, дуже розумні люди. Придумає такий якесь каракомудило, переконає грошовитих осіб, що без його вивчення пропадемо… Дуже розумні люди, але зараз не про це.
Звичайно, є серйозні науковці. Стівен Гокінг, наприклад, радив землянам поводитись тихіше, щоб не привернути увагу більш розвинутих цивілізацій, які рискають Всесвітом з метою знищити все, що ворушиться. Але цього не може бути, бо не те, що цивілізацій – черв’яка паршивого, крім Землі, ніде більше нема! 
Тобто, я, як не науковець (а значить особа не зацікавлена), якого в вихідний відлучили від Інтернету, думаю (!), що з позаземними цивілізаціями – вибачте, повна дупа! Ніякого життя у всьому Всесвіті, крім Землі, не існує і існувати не може. Цебто, в радіусі 46 мільярдів світлових років навколо нас, не те що цивілізацій, на пошуки яких витрачаються ті ж самі мільярди (не гривень, звичайно), амеб, інфузорій чи чогось подібного НЕ-ІС-НУ-Є! І я вам зараз це доведу. 
А ти хто такий, що без спеціальної освіти, детального вивчення, публікації наукових робіт суперечиш тим, хто все це має - спитаєте ви. І правильно зробите, що спитаєте. А я вам відповім: спитайте, краще, у тих, хто займається пошуком цивілізацій за межами Землі, як можна не розуміючи, елементарного – ЯК ЗАРОДИЛОСЯ ЖИТТЯ, шукати цивілізації, які завдяки життю і можуть з'явитися? А краще не питайте, а, покажіть таким науковцям велику, на скільки дозволяє розмір вашої руки, дулю (можна дві), і порадьте їм, нехай вивчають матчасть.
На перший погляд, дійсно, маючи неймовірну кількість планет, за теорією, вибачайте, ймовірності, має існувати життя не лише на одній з них. Так то воно так, але нам не відомо кількості факторів, після яких з каміння намоченого водою, виникло щось таке, що здатне було рости, розвиватись, народити собі подібне, еволюціонувати… Можливо цих факторів набагато порядків більше, ніж всіх планет у Всесвіті. Про це ж ніхто не знає.
Зараз уже відомо кілька планет, з умовами схожими на земні. Науковці, навіть, придумали Індекс подібності Землі. Взагалі, таких планет має бути дуже багато, але, умови для життя ще не гарантують його виникнення. 
Щоб було зрозуміло, візьмемо для прикладу Францію і Іспанію. Клімат, територія, населення – не мають великої різниці, тим не менше, у Франції є ядерна зброя, а у Іспанії – нема. У Північної Кореї є ядерна зброя, але вона не може зробити Samsung Galaxy S10, а Південна Корея – може. Приклади, звичайно, не коректні, але дають зрозуміти, що одних умов не достатньо.
Щоб хоча б приблизно, без обчислень, визначити ймовірність виникнення життя деінде, давайте почнемо з самого початку. Не з Великого вибуху, який жахнув 13,8 мільярда років тому (там все було дуже схоже), а з Зірки, в результаті вибуху якої утворилась газо-пилова хмара з якої, в свою чергу, сформувалась Сонячна система.  Чи вибухне зірка чи ні, залежить від її маси і це відкидає з претендентів на фундамент зародження життя значну кількість зірок. Потім, очевидно, не менш важливим є час вибуху - більше 5 мільярдів років тому, а ще час існування зірки (до речі, хто знає, є у неї назва?). Це ще більше звужує коло пошуку. 
Йдемо далі, з туманності могли й не сформуватись зірка і планети; могли сформуватись, але на інших відстанях одні від одних; зірка другого покоління могла сформуватися не в жовтого карлика, як Сонце; газо-пилова хмара могла зустріти інший об’єкт, і розвіятись зовсім… Як бачите, все не так однозначно. Який відсоток зоряних систем пройшов подібну нашій еволюцію? Очевидно, дуже незначний.
Досить важливим, вважаю, є хімічний склад камінюк, які під дією гравітації злиплися і сформували Землю. Адже, можливо, невелика піщинка, яка приєдналась до планети в потрібному місці в потрібний час стала каталізатором процесів, які привели до зародження життя. Уявити, що десь у Всесвіті каміння сАме в такому порядку сформувало іншу планету дуже важко. Чому процес формування планети є таким важливим? Поки ми не дамо відповідь на питання як зародилося життя, важливий кожен нюанс.
Ну, добре, сформувалася Сонячна система, все менше каміння прилипало до майбутньої Землі, через що вона почала застигати, як тут 4,4 млрд. років тому, якесь ненормальне небесне тіло, величиною з сучасний Марс, шандарахнуло в Землю з такою силою, що та, бідна, виплюнула на орбіту шматок, з якого потім сформувався Місяць, і нагнула вісь власного обертання на 23.4°. Все це, очевидно, відіграло дуже важливу роль у зародженні життя. Адже нахил осі обертання планети сприяв більш рівномірному прогріву останньої, а Місяць своєю гравітацією послужив «чайною ложкою» в «склянці» води Світового океану.
І це ще ми, в своїх роздумах, не дійшли до зародження життя, а вже стільки нюансів, що повторення їх на просторах Всесвіту надзвичайно проблематичне. 
Підходимо до головного - як же виникло життя і що вважати його початком? Скажу відверто - а хрін його знає! Воно могло виникнути і еволюційно, могло і революційно – про це можна лише гадати. Можливо, чергова камінюка певного хімічного складу бахнулась об землю саме в потрібному місці, в потрібний час, де сформувався потрібний мікроклімат, в результаті чого на короткий період утворились такі умови, що якась амінокислота раптом задригалась? Чому б і ні? Тоді, взагалі, можна з впевненість сказати, що нічого подібного до земного життя у Всесвіті не існує. 
Ми унікальні! Ми всі і кожен зокрема. Нічого подібного до нас з вами не було і не буде після нас. Унікальне дерево за вікном, кущ чортополоху на пустирі, і, навіть, жук колорадський, саме ось цей, падло, що в даний момент жре нашу картоплю, теж унікальний! 
І вашого улюбленого котика вже не буде, навіть якщо ви його клонуєте. Зовні – як дві краплі, але не такий. Як не такі ті ж Samsung Galaxy S10 заступника директора ТОВ «Жмеринські ковбаси» і Білгород-Дністровської повії.
Тож, не витрачайте часу на різну фігню, Зробіть те, на що здатні лише ви, бо крім вас цього ніхто не зробить. 
О, на цьому все, думки закінчились - з’явився Інтернет!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Ковчег у камені

(уривок із хронік Глибокої Цивілізації) Світ нагорі мертвий. Колись, дуже давно, там були океани, дерева, вітер. Там жили істоти, які називали себе людьми. Вони ходили босоніж по траві, сміялися під дощем, дивилися на зірки, не знаючи, що ті — вогні їхньої долі. Але коли Сонце роздулося, поглинуло Меркурій, випалило Венеру і злизало атмосферу Землі, люди вже були готові. Вони спустилися під землю. Ми — їхні нащадки. І ми вже не люди в їхньому сенсі. Ми стали іншими. Глибоко під колишніми континентами лежать Міста-Камені. Кожне — як метелик у коконі. Вони живляться геотермальним теплом, циркулюють воду в замкнених колах, створюють кисень у фотобіореакторах, вирощують їжу в грибних садах. Біолюмінесцентні стіни світять м’яко, наче згадка про Сонце. Ми більше не потребуємо зірок. Інтелект людства зберігається в Хроносховищах — великих архівах пам’яті, де думки і спогади записані в кварцових матрицях. Діти вчаться говорити не словами, а світлом і ритмом — ми розуміємо одне одного глиб...

Про науковців

Я вже говорив, що науковці - то дуже розумні люди? Та ви й самі здогадуєтесь. Так влаштуватися в житті дано не кожному. З науковцями в цьому плані  можуть посперечатись лише попи: чи переконаний у тому що робиш – то таке, головне – на посаді і при окладі. Що ще ріднить науковців з попами, то те, що перші теж починають з віри. От, повірив у якусь фігню, і давай її досліджувати! Провів досліди, обчислення, бах – а ніхріна! Не воно! Вся віра й пропала. Але, не страшно, роботу можна продовжувати. Раптом щось синтезуємо, чи навпаки – розкладемо. А буває бах – і співпало, віра підтвердилась практикою! Проте, це дуже рідко і за таке, як правило, в Стокгольмському концерт-холі 10 грудня кожного року король Швеції премію вручає. Але ж, скільки тих премій і скільки науковців? На всіх, звісно, не вистачить. А дома жінка, діти і це добре, як теща живе окремо… Є ще одна категорія розумних людей – ворожки, цілителі, народні синоптики, астрологи. Цих з повною відповідальністю можна віднести до ге...

Дипломат

Закінчувались 80-ті. Билась у передсмертних конвульсіях перша у світі країна робітників і селян. Експеримент по побудові комунізму в одній, окремо взятій країні, добігав кінця. Шкода лише, що не «кашоварам» довелося «розсьорбувати кашу», заварену ними в далекому 17-му. Припиняли роботу промислові гіганти, заводи, фабрики, колгоспи і радгоспи, продукція яких, крім партії і уряду, була нікому не потрібна. На їх місце почали приходити кооперативи, приватні і спільні підприємства, акціонерні товариства, які утворювались і розмножувались, як кролики. Підприємливих людей у країні виявилось не так уже й мало. Головною галуззю ставала торгівля. Були, звісно, й такі, хто не хотів занадто заморочуватись. Їм потрібно було усе й відразу. *   *   * Сашко повертався з бібліотеки пізно ввечері – готувався до семінару з будматеріалів. Дорога до гуртожитку пролягала через парк. Поодинокі, дивом уцілілі ліхтарі місцями освітлювали центральну алею. В голові, завантажена за вечір інфо...