Перейти до основного вмісту

Щеплення

Відверто кажучи, задовбали старосту дзвінками «з гори». 
«Чому не вакцинуєтесь?».
«Зриваєте показники!».
«У виданій вам вакцині закінчується термін зберігання!».
А що він може, коли батюшка в церкві сказав: «це не богоугодне діло»?
І людей посилав, і сам ходив агітувати. В кращому випадку обіцяли подумати.
Тієї ночі староста майже не спав, бо в голову прийшла, здавалось, геніальна ідея. 
В результаті, з самого ранку на дверях ФАПу з'явилося оголошення: «Щеплення від ковід-19 проводяться лише євреям. Адміністрація».
Перший дзвінок пролунав ще до обід. Староста ввімкнув дурника: «Нічого не знаю, наказ з району». 
Чутки про дискримінацію корінного населення облетіли село вмить. Останній раз до такого гніву селяни доходили, коли на початку 80-х у завмага в погребі знайшли ящик «Печінки тріски». Як це так? Євреям, значить, щеплення, а нам – помирати?!
Наступного ранку перед старостатом зібрався чималенький натовп. Коли підійшов староста його оточили зі всіх боків і зажадали пояснень.
Отримавши кілька штурханів по ребрах, староста зробив вигляд, що кудись дзвонить, після чого оголосив: «Домовився! Зроблять щеплення, але не більше ста штук!».
Натовп миттю перемістився від старостату до ФАПу.
На вечір лікар відрапортував: «Вакцина закінчується».
На кінець тижня показники з вакцинації по старостату випереджали загальнообласні у 2,3 рази.

Епілог.
- Які у нас євреї, - згадував дід Свирид, на лавці під ФАПом, тримаючи ватку на місці уколу, - пам'ятаю був Йося, та й той виїхав ще при Горбачову…

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Школі - гаплик

Не школі в цілому, як структурі з передачі знань з покоління в покоління, а школі зокрема, з її будівлями, опаленням, ремонтами, директором, завучами і педколективом, зі «здайте гроші на штори», «до дошки піде…», «а голову ти не забув?»... Цій школі, точно – гаплик. Як і більшість гапликів, цей гаплик також підкрався непомітно. З появою сучасних засобів комунікації, школа перестає бути єдиним місцем, де відбувається передача знань. Незабутня Катерина Кузьмівна ще у кінці 1960-х попереджала: «вдома не бешкетуйте, а вчіть уроки – я по телевізору все бачу». Я сам, як і більшість моїх однокласників, кілька днів вдома вечері до телевізора не підходили, а дехто, навіть показував телевізору зошити з виконаним домашнім завданням. Трохи згодом дійшло, що тодішня техніка ще не здатна на дистанційне навчання. На відміну від сучасної. Саме з її можливостями, останнім часом з перемінним успіхом тривали спроби невеликих гапличків. Проте, початок сучасному гаплику поклав COVID-19, який в основних рис

Приборкання людини

Хтось має сумнів, що людина - дитя природи? Питання риторичне. Природа створила людину, у ній людина жила, еволюціонувала, поки їй не набрид природний бардак, і вона вирішила створити свій. Не так щоб ні з того, ні з сього, просто всі передумови для цього настали. І тут почалося. Адже, як не крути, нові порядки давалися не легко по дуже простій причині - перефразувавши стару істину: можна вивести людину з природи, а природу з людини - ніколи. Яку задачу ставила природа перед людиною? Та, точно таку, як і перед кожною живою істотою - розмножатися. І все! А що ж хотіла людина сама від себе і свого оточення, покинувши "батьківську хату"? Не будемо заглиблюватися у сиву давнину, все одно про неї нам нічого не відомо. Одне можна сказати точно - людина намагалася створити для себе комфортне середовище. Процес досягнення цієї мети втілився у Декалозі - десятьох заповідях Божих. Відчуваєте різницю - у природи була лише одна заповідь, а у суспільства - десять! Маючи згадані заповіді,

Шуба в рибі

Як тільки не називають популярну нині страву: «Оселедець в шубі», «Оселедець під шубою»; або, без конкретики - «Риба в шубі», «Риба під шубою»; або просто - «Шуба».  Пам'ятаю, на початку її популярності у наших краях, на якомусь застіллі, зачерпнув ложкою з тарілки незвичну страву - впіймалась лише «шуба», а сама риба залишилася на дні, яку слідом підхопив сусід по столу. В підсумку задовольнилися: один - шубою, інший - рибою, так і не оцінивши старання господині. Саме тоді подумалось: на біса всі складові викладати шарами, адже зайшовши в організм, вони там все одно перемішаються? А скільки часу витрачається на таке шарування? Чи не простіше всі інгредієнти перемішати, як у звичайному салаті? Втрачається естетичний вигляд? Ну і що, вам на страву дивитися чи їсти її? Скажете: гарну на вигляд страву і їсти приємно? А я вам відповім -  якщо страва смачна їстимуть незалежно від її вигляду.  Візьмемо для прикладу «Олів'є». Ніхто ж не викладає його шарами - «Ковбасою під шубою». Нав