Перейти до основного вмісту

Чому у Носівці нема хмарочосів.



Мало вже хто пам’ятає, коли делегація з Носівки відвідала лігвище світового капіталізму - США. Але такий факт в історії відбувся, хоча, як виявилось, даремно з’їздити. Нічого там делегатам не сподобалось: ні кока-кола, ні джинси, ні жуйка. Спеціально накупили побільше цього «добра», щоб всі бачили який це непотріб. Єдине, що було варте уваги, це хмарочоси.
Щоб показати загниваючим капіталістам, що і ми щось можемо, вирішили прямо посеред Носівки і собі збудувати хмарочос, рівно на 100 поверхів! Оскільки цегла місцевого заводу розсипалася ще при транспортуванні, будівництво запланували з силікатної цегли. Найняли дядьків з кельмами та й почали.
Будували довго, але хмарочос з кожним днем зростав. І ось, коли завершили 99-й поверх і почали сотий, настало 7 листопада – чергова річниця жовтневої революції. Всі будівельники вийшли на демонстрацію, 8 листопада відпочивали, а коли з’явились на роботу 9-го, побачили приблизно таку картину: замість дев'яноста дев’яти з половиною поверхів залишилось півтора. Викликані міліціонер з собакою сліду не взяли. Слідів було на стільки багато, що хоч розірвись, і слідство зайшло в глухий кут. Зловмисників так і не знайшли.
Ось чому у Носівці нема хмарочосів. Зате з тих пір у Носівці різко виросла кількість новобудов з силікатної цегли.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Школі - гаплик

Не школі в цілому, як структурі з передачі знань з покоління в покоління, а школі зокрема, з її будівлями, опаленням, ремонтами, директором, завучами і педколективом, зі «здайте гроші на штори», «до дошки піде…», «а голову ти не забув?»... Цій школі, точно – гаплик. Як і більшість гапликів, цей гаплик також підкрався непомітно. З появою сучасних засобів комунікації, школа перестає бути єдиним місцем, де відбувається передача знань. Незабутня Катерина Кузьмівна ще у кінці 1960-х попереджала: «вдома не бешкетуйте, а вчіть уроки – я по телевізору все бачу». Я сам, як і більшість моїх однокласників, кілька днів вдома вечері до телевізора не підходили, а дехто, навіть показував телевізору зошити з виконаним домашнім завданням. Трохи згодом дійшло, що тодішня техніка ще не здатна на дистанційне навчання. На відміну від сучасної. Саме з її можливостями, останнім часом з перемінним успіхом тривали спроби невеликих гапличків. Проте, початок сучасному гаплику поклав COVID-19, який в основних рис

Приборкання людини

Хтось має сумнів, що людина - дитя природи? Питання риторичне. Природа створила людину, у ній людина жила, еволюціонувала, поки їй не набрид природний бардак, і вона вирішила створити свій. Не так щоб ні з того, ні з сього, просто всі передумови для цього настали. І тут почалося. Адже, як не крути, нові порядки давалися не легко по дуже простій причині - перефразувавши стару істину: можна вивести людину з природи, а природу з людини - ніколи. Яку задачу ставила природа перед людиною? Та, точно таку, як і перед кожною живою істотою - розмножатися. І все! А що ж хотіла людина сама від себе і свого оточення, покинувши "батьківську хату"? Не будемо заглиблюватися у сиву давнину, все одно про неї нам нічого не відомо. Одне можна сказати точно - людина намагалася створити для себе комфортне середовище. Процес досягнення цієї мети втілився у Декалозі - десятьох заповідях Божих. Відчуваєте різницю - у природи була лише одна заповідь, а у суспільства - десять! Маючи згадані заповіді,

Шуба в рибі

Як тільки не називають популярну нині страву: «Оселедець в шубі», «Оселедець під шубою»; або, без конкретики - «Риба в шубі», «Риба під шубою»; або просто - «Шуба».  Пам'ятаю, на початку її популярності у наших краях, на якомусь застіллі, зачерпнув ложкою з тарілки незвичну страву - впіймалась лише «шуба», а сама риба залишилася на дні, яку слідом підхопив сусід по столу. В підсумку задовольнилися: один - шубою, інший - рибою, так і не оцінивши старання господині. Саме тоді подумалось: на біса всі складові викладати шарами, адже зайшовши в організм, вони там все одно перемішаються? А скільки часу витрачається на таке шарування? Чи не простіше всі інгредієнти перемішати, як у звичайному салаті? Втрачається естетичний вигляд? Ну і що, вам на страву дивитися чи їсти її? Скажете: гарну на вигляд страву і їсти приємно? А я вам відповім -  якщо страва смачна їстимуть незалежно від її вигляду.  Візьмемо для прикладу «Олів'є». Ніхто ж не викладає його шарами - «Ковбасою під шубою». Нав