Sashkon

  - Добрий вечір! В пізній час Ми з'явилися до вас!   Стіл, ялинка і музон. В кутку з фікусом вазон.   - Так, до столу всі сідаєм, Старий дружно проводжаєм.   Тост: - Щоб добре всім було! І поїхало - пішло.   За столом - ги-ги, га-га, Під столом чиясь нога.   Вона нею смик та смик, Так поряд з нею чоловік!   Чарка, чарка, олів'є. Веселіше всім стає.   Ось настав вже той момент - На екрані Президент.   І шампанське в стелю - "бах". "Дзинь-дзинь" келихи в руках.   Танці - шаманці, викрутас. - Пригорнуся я до вас.   - Чоловік ваш! Це ж не жарти! - А-а, он ріжеться у карти.   Знов до столу, знову чарка, - Всі до дна, бо буде сварка!   Чарка, чарка, анекдот. В рота не потрапить шпрот.   Раптом шуба і салат Попросилися назад.   І куди ж цей викидон? Та, до фікуса в вазон.   Все, не можу вже бухати, Треба трохи подрімати. ...

Славка обрали представляти школу на міській олімпіаді з української літератури. - Попрактикуйся вдома, - порадила Світлана Іванівна, - на вільну тему, там вона завжди буває. - Пиши про щось сумне, - порадив вдома тато, - це резонує з реальним життям. Що таке "резонує", Славко ще не знав, але суть уловив. У підсумку, ранком наступного дня, ще перед уроками, він передав Світлані Іванівні зошит з твором, написаним вдома. У ньому йшлося про те, що Слако йдучи зі школи додому, біля перукарні завжди зустрічає стареньку бабусю. Одного разу бабусі він не зустрів. Не було її і наступного дня, і наступного тижня. А згодом Славко дізнався, що бабуся померла. - Ну, що ти, це дуже сумно, - прочитавши твір резумувала вчителька, - зайди після уроків до мене, щось придумаємо. Протягом двох уроків Славко обдумував сюжет не такого сумного твору, і на великій перерві, залишившися у класі, переписав твір, зробивши його більш оптимістичним. У ньому знову йшлося про бабусю, яку ...