Перейти до основного вмісту

Курка лапою

Говорила колись мені мама: "ти пишеш, як курка лапою, нічого ж не розбереш!" Ні, якщо виводити кожну літеру, то виходить доволі пристойно. Перші кілька слів. А далі знову з'їжджаю на каракулі, бо такий у мене почерк. Нічого не поробиш, це вроджене, як карі очі, чи лисина у сорок років.
Це "приказка", а ось і "казка".

Зустрічалися ми з однокласниками. Подія не ординарна - чверть століття як розбіглися, і ось зібрались, щоб відзначити.
Відзначили, потрібно сказати, добряче. Як опинився вдома - хоч убий.
Зранку прокинувся від жінчиного галасу на мою адресу. Через головний біль і нудоту вислухав, на скільки вона була дурна, що свого часу не послухала свою маму, ну і у тому ж дусі...

Коли "радіо" затихло, тільки задрімав і відразу аж підскочив - мені ж на роботу! На годиннику майже десята! Що з телефоном, чому не розбудив!? До телефону, а він мертвий!

Поставив на зарядку. Півдесятка пропущених викликів від начальника!
Передзвонюю, а там ще гучніше, ще матерніше, ніж від жінки... Тільки й зміг вставити: "захворів".

У вівторок, не встиг переступити поріг відділу - знову отримав не дуже приємну характеристику на себе, що через мою скромну персону начальник не може піти у відпустку, що через мене відділ позбавлять премії, і на завершення:
- Пиши пояснення, на ім'я директора!

Притримуючись попередньої версії, написав що короткотерміново захворів, медичної допомоги не викликав, ще не повністю одужавши, вийшов на роботу, у майбутньому подібного не повториться...

Ми з успіхом і вчасно завершили проект, начальник пішов у відпустку, підійшов до завершення місяць, настав день зарплати.
Як завжди, пікнув мій Самсунг про те, що на карту прийшли гроші, відкриваю додаток, а там!!!

Пішов у бухгалтерію, розбиратись, а мені - мою службову з візою директора:
- Ви ж самі просили матеріальну допомогу на оздоровлення, ось директор і розпорядився виплатити вам допомогу у розмірі 200% посадового окладу.

Де вони вичитали таке у моїй записці, не маю жодного уявлення. Відверто кажучи, інтерпретувати мої каракулі можна було по різному, директор з бухгалтерією зробили це саме так.
От вам і "курка лапою".

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Школі - гаплик

Не школі в цілому, як структурі з передачі знань з покоління в покоління, а школі зокрема, з її будівлями, опаленням, ремонтами, директором, завучами і педколективом, зі «здайте гроші на штори», «до дошки піде…», «а голову ти не забув?»... Цій школі, точно – гаплик. Як і більшість гапликів, цей гаплик також підкрався непомітно. З появою сучасних засобів комунікації, школа перестає бути єдиним місцем, де відбувається передача знань. Незабутня Катерина Кузьмівна ще у кінці 1960-х попереджала: «вдома не бешкетуйте, а вчіть уроки – я по телевізору все бачу». Я сам, як і більшість моїх однокласників, кілька днів вдома вечері до телевізора не підходили, а дехто, навіть показував телевізору зошити з виконаним домашнім завданням. Трохи згодом дійшло, що тодішня техніка ще не здатна на дистанційне навчання. На відміну від сучасної. Саме з її можливостями, останнім часом з перемінним успіхом тривали спроби невеликих гапличків. Проте, початок сучасному гаплику поклав COVID-19, який в основних рис...

Школі - гаплик 2

Перша серія не пройшла не поміченою, а навпаки, викликала ряд питань і зауважень. Тож, щоб детальніше окреслити ситуацію з сучасною школою, пропоную переглянути другу серію, в якій жодних висновків робити не буду. Лише інформація для роздумів, або погляд стороннього. Частенько задумуюсь над тим, чому мене до цих пір цікавить школа? В кінці-кінців, дійшов висновку - це через те, що вона, зараза, свого часу завдала мені таку психологічну травму, яка залишилась на все життя. І це при тому, що я не був серед гірших учнів, скоріше навпаки. А якою ж має бути травма у тих, що не навпаки?  Ранками, за ногу стягуючи мене з ліжка, мати повторювала: «ось виростеш, будеш згадувати шкільні роки, як кращі роки у своєму житті». Ні, не згадую такого, не були вони кращими, хоч убий. Що ж там відбувається у тій школі, що вона так травмує дітей? По суті, нічого складного, передача – прийом інформації між суб’єктами процесу.  І все, більше нічого. Точно так само, як іде передача і прийом радіосиг...

Уроки танців

Якщо ви чекаєте уроків вальсу, мазурки чи гопака - не дочекаєтесь. Мова піде про звичні танці - шманці, танцювати які, наче б то, уміють всі. Проте, є нюанси. Танці - шманці діляться на дві категорії: повільні - медляк і швидкі - бистряк. Все залежить від темпу музики. Почну з медляка. Мета цього танцю - потертися своїм тілом об тіло партнера, адже зазвичай медляк танцюють особи різної статі - дама і кавалер. Та трапляються випадки, коли повільний танець танцюють дві дами. Щодо медляків кавалер з кавалером - випадки рідкісні, і у більшості з них свідчать, що кавалери вже добряче наклюкалися. У цих випадках про тертя тілами, звісно, не йдеться. Серед дам є такі, хто не дозволяють не те що потертися об своє тіло, а навіть опустити руку кавалеру зовсім трохи нижче своєї талії. Такі дами, як правило, не дуже цікавлять кавалерів, але лише у короткостроковій перспективі. У довгостроковій же перспективі, та на тверезу голову кавалерів - такі дами є доволі перспективними. Проте, є нюанси. Д...