Минулої ночі під час тривоги побачив ворожу ракету. Вірніше, не побачив - почув, і впіймав себе на думці, що рухається вона не туди. Чому на захід? І відразу зрозумів, на скільки міцною і довготривалою є підсвідомість. Першу половину свого життя я прожив при совку, під дією його пропаганди. Пригадую, як щодня, з ранку до вечора, радіо і телебачення сповіщало нам про кровожерливих капіталістів, які не можуть ні їсти ні спати, коли поряд з ними живе і процвітає перша у світі країна робітників і селян. У дитинстві не раз прокидався від жахливих снів, у яких з американських літаків летіли бомби на наші голови. Тож я, як і весь радянський народ, чекали агресію з заходу. Ось і тієї ночі, коли смартфон кілька разів сповіщав про підвищену небезпеку, вдивлявся на захід, де у той час на небі виблискував Арктур - найяскравіша зоря у сузір'ї Волопаса. А загуло на сході. Це звідти летять на нас ракети, це там сьогодні справжні наші вороги. Як справедливо зауважив А. Шопенгауер: "Справ...